Тернопільський
енциклопедичний словник
(В кінці передмови посилання на скачування всіх томів)
ПЕРЕДМОВА
Потреба видати систематизовані відомості про Тернопільщину, її минувшину та сьогодення назріла давно. Адже том “Тернопільська область”, що 1973 року вийшов у серії “Історія міст і сіл УРСР”, безнадійно застарів. Тому 11 листопада 2002 року третя сесія Тернопільської обласної ради четвертого скликання (голова обласної ради А. О. Жукінський) підтримала пропозицію ініціативної групи і прийняла рішення “Про організацію видання “Тернопільського Енциклопедичного Словника” (ТЕС)”. Було затверджено редакційну колегію та створено при ній редакційно-видавничу групу. На перших засіданнях редколегії вирішено, що ТЕС має бути енциклопедією нового типу і вирізнятися з-поміж аналогічних видань минулих років неупередженістю. Тому ми прагнули уникати ідеологічно забарвлених оцінок явищ, подій, постатей, подати матеріали на об’єктивній, реалістичній основі. При підготовці ТЕС добрим порадником для нас стала “Енциклопедія Сучасної України” (ЕСУ), підготовка якої триває під егідою Національної академії наук України та Наукового товариства ім. Т. Шевченка; перший том вийшов у Києві в 2001 році. З головною редакційною колегією та координаційним бюро ЕСУ ми налагодили тісну співпрацю, зокрема щодо обміну базами даних.
ТЕС має на меті подати інформацію з різних сфер життя області. Редколегія зіткнулася з певними труднощами щодо критеріїв добору і практичного пошуку такої інформації, виявлення її джерел. До значної частини гасел, що стосуються персоналій чи реалій новітнього періоду становлення Української держави, не було матеріалів у галузевих енциклопедіях і спеціалізованих виданнях, до деяких – загалом у пресі та літературі. Ми не робили абсолютною нормою добір персоналій лише за формальними ознаками (науковими та іншими званнями, приналежністю до творчих спілок, нагородами). Значну увагу приділили замовчуваним фактам українського життя. Цілком можливо, щось із вартого належного поцінування – упущено. Адже постійно виникають нові структури й інституції, творчі спілки поповнюються новими талантами, інформація про відомі події та явища багатшає завдяки новим фактам. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне видати, крім запланованих томів, том доповнень і додатків.
Тернопільщина – перлина України, екологічно один із найчистіших її реґіонів, який за кількістю унікальних об’єктів природно-заповідного фонду поступається лише Чернігівській, Львівській та Закарпатській областям. Гори Медобори, що оперізують значну частину області, таять у собі стільки див: і ботанічних, і геологічних, й історичних! Віддавна вражають неповторною красою найбільші у світі гіпсові печери і другі за величиною – карстові, що неподалік с. Кривче Борщівського району, та Дністровський каньйон з його унікальною рослинністю. В області створено три державних історико-архітектурних заповідники – Бережанський, Збаразький і Кременецько-Почаївський. За кількістю пам’яток архітектури
Тернопільщина займає третє місце в державі, а за числом старовинних замків (їх 34) – перше. А яка ще з областей України може похвалитися такими відомими всьому християнському світові релігійними святинями – Свято-Успенською Почаївською лаврою та Духовним центром Зарваницької Божої Матері!? Крім того, за роки незалежності відреставровано, відбудовано та зведено понад сімсот храмів, більше сотні будується, і серед них – майбутній Свято Троїцький Духовний центр на честь Данила Галицького в Тернополі.
Славне й історичне минуле краю, що виплекав і дав наснагу для служіння Вітчизні багатьом лицарям честі, – від князя теребовельського Василька Ростиславича і легендарного першого гетьмана України Дмитра Вишневецького-Байди до діячів ОУН і УПА Ярослава Стецька та Дмитра Клячківського (“Клима Савура”).
Тернопільська земля – батьківщина глави УГКЦ, кардинала Йосифа Сліпого. Вона стала колискою натхнення письменників Богдана Лепкого, Юліуша Словацького і Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Агнона, співців стрілецької звитяги Михайла Гайворонського, Романа Купчинського і Левка Лепкого, лауреатів Шевченківської премії, письменників Романа Андріяшика, Івана Гнатюка, Романа Лубківського і Степана Сапеляка, диригента Андрія Кушніренка, літературознавця Григорія Штоня, художників Олени Кульчицької та Івана Марчука, а також істориків Івана Джиджори і Мирона Кордуби, психолога та соціолога Олександра Кульчицького, мовознавця Василя Сімовича. Тут розквітнув талант співачки світової слави Соломії Крушельницької, композиторів Василя Барвінського і Дениса Січинського, художників Михайла Бойчука та Якова Гніздовського, скульптора Михайла Паращука, фізиків Івана Пулюя й Олександра Смакули, громадсько-просвітнього діяча Олександра Барвінського, академіків Володимира Гнатюка, Івана Горбачевського, Станіслава Дністрянського і Кирила Студинського, багатьох інших діячів української науки та культури.
ТЕС ставить перед собою завдання зорієнтувати нове покоління діаспори, яке вийшло з Тернопілля, щодо змін в області та Україні загалом наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття, відколи постала новітня Українська держава. Разом з тим – подати відомості про тих визначних земляків, котрі волею долі опинилися в еміґрації і багато зробили для утвердження авторитету не тільки нашої діаспори, а й усього українства. Показавши внесок земляків у розвій інших націй, ми водночас не обминули і представників тих народів, які прислужились Україні, зокрема Тернопільщині.
Словник включає відомості: адміністративні та географічно-природничі; про флору і фауну; про населені пункти області; про її історію, економіку, громадсько-політичне життя й інші сфери діяльності людей; про визначних уродженців Тернопільщини та відомих осіб, котрі творили і творять історію нашого краю.
Краєзнавці отримали унікальну нагоду оприлюднити ті безцінні знахідки, що розкривають минуле й сучасне реґіону, доповнити інформацію про знаних людей, відкрити нові імена, увічнити незаслужено забутих. Адже, для прикладу, кожен зникаючий хутірець – краплинка у річищі Держави – є віддзеркаленням її історії, Україною в мініатюрі. Тож недопустимо занедбати пам’ять про нього.
Творення енциклопедії – копітка, складна й інтенсивна праця, але таке видання доконче потрібне, воно вартує зусиль інтелектуального загалу області й, безперечно, коштів. Не всі зібрані матеріали в повному обсязі ввійшли до ТЕС, проте вони можуть прислужитися майбутнім дослідникам, упорядникам інших довідників. Ми щиро вдячні всім, хто допоміг і допомагає у творенні багатотомника. Ця спільна праця має на меті показати нерозривну сув’язь поколінь, допомогти зберегти історичну пам’ять народу, зокрема людей нашого краю.
Геннадій ЯВОРСЬКИЙ,
голова редакційної колегії “Тернопільського Енциклопедичного
Словника”, керівник секретаріату Тернопільської обласної ради.
