З нагоди ювілею письменника у бібліотеці розгорнуто книжкову виставку
«Василю Фольварочному — 80!» - таку книжкову виставку підготували працівники Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки до ювілею письменника. На сайті бібліотеки розміщено однойменну віртуальну експозицію. Виставки знайомлять із творчим доробком Василя Фольварочного та літературою про його життя й діяльність.
Народився майбутній письменник та громадський діяч Василь Фольварочний 30 січня 1941 року в селі Нападівка Лановецького району Тернопільської області. Батько Іван загинув на фронті, залишивши трирічного Василька із сестрою Галиною сиротами. Після закінчення місцевої школи хлопець вступив на історичний факультет Чернівецького університету, а на третьому курсі перевівся до Львівського державного (нині — національний) університету ім. І. Франка, який закінчив у 1963 році.
Потім була праця вчителем на Збаражчині, журналістом у редакціях газет Житомирської та Чернівецької областей, завідувачем літературної частини Житомирського музично-драматичного театру. У Чернівцях: заступник начальника обласного управління культури, заступник голови ОДА, заступник директора Науково-дослідного центру буковинознавства при Чернівецькому університеті, майже двадцять років в обласній письменницькій організації. У Києві: голова обласної організації Конгресу української інтелігенції, директор Будинку письменників НСПУ, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Нині очолює столичний Клуб бібліотекарів.
Свою літературну творчість Василь Фольварочний розпочав у 1962 році публікацією віршів у газеті «Молодь України». У його доробку поетичні збірки: «Тривога», «Ростуть сини», «Досвіток», «Уроки вірності», «Течія», «Родовід», «Поезії», «Соняшник на балконі»; документальні повісті: «Сонце в зернині», «Цілющі джерела», «Під зорями братерства», «Земля Жижиянових правнуків»; п’єси: «Складна гама», «Друге цвітіння», «Екзамен на зрілість», «Не проспати роси», «Вода отчої криниці» (у 1983 році поставлена на сцені Тернопільського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка), «Травнева музика», «І прийде день», «Світлиця для прийдешнього», «Дитячі забави», «Богдан», «Доки море перелечу», «Пастка», «Спокуса», «Пересолений мед»; романи: «Сказ», «Обірвані струни», «Чорний бумер», «Симон Петлюра», «Хрещеники Сталіна», «Розчахнута душа», «На висотах орлиного лету», «Зорі отчого краю», «Сніг на зеленому листі».
Василь Фольварочний відзначений орденами «За заслуги», рівноапостольних Кирила і Мефодія; почесними відзнаками: «Знак пошани», «Будівничий України»; преміями Всесоюзного конкурсу за найкращу п’єсу, обласною літературною премією імені Дмитра Загула, літературно-мистецькою премією імені Сидора Воробкевича, премією Фундації родини Воскобійників (США), Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Братів Богдана та Левка Лепких. Заслужений діяч мистецтв України.
