20 лютого – День вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні
«Сьогодні ми віддаємо шану людям, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадянських прав і свобод, майбутнього нашої країни! Хоробрі боронителі Незалежності України були звичайними людьми, та віддали найдорожче – життя, аби ми могли жити у вільній та демократичній державі.
Криваві події Революції гідності назавжди закарбувалися у пам’яті нашого народу. Патріотичні та щирі жителі Тернопільщини стали одними з найактивніших учасників Революції гідності.
У Небесній варті – шестеро наших земляків: Олександр Капінос, Тарас Слободян, Назарій Войтович, Василь Мойсей, Ігор Костенко, Устим Голоднюк.
Назарій Войтович – наймолодший Герой Небесної сотні. Хлопець приїхав на Майдан, пообіцявши батькам стояти лише біля сцени. Але, вранці 20 лютого він кинувся у вир боротьби, ні хвилини не вагаючись… Не здригнулася і рука снайпера.
Устим Голоднюк, 19-річний щирий патріот зі Збаража, завжди усміхнений, готовий першим прийти на допомогу. Під час розгону студентів у ніч на 30 листопада стояв на першій лінії оборони та намагався не пустити силовиків. Вже тоді отримав поранення, але знову поїхав на Майдан. 20 лютого на вулиці Інститутська хлопця вбив снайпер. Пророчими стали слова, які Устим написав на сторінці в соцмережі: «Рабів до раю не пускають!»
Ігор Костенко – журналіст, щирий патріот, уродженець Бучацького району. Ігор завжди казав: «Спочатку ми повинні думати про Україну, а потім Україна нехай думає про нас». Був активним дописувачем Вікіпедії. Загинув 20 лютого...
Василь Мойсей народився також на Бучаччині. Вранці 20 лютого 2014 року на Майдані у Києві отримав поранення грудної клітки від кулі снайпера. «Богу – душа, життя – Україні, а честь – для себе, – такого життєвого принципу завжди дотримувався Василь.
Олександр Капінос, уродженець Кременеччини. Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю.
Тарас Слободян працював у Тернопільському національному економічному університеті. У листопаді 2013, коли розпочалися події на Майдані, Тарас поїхав до столиці. Маючи загострене відчуття справедливості, не міг залишатися осторонь.
Світла та вічна пам’ять нашим Героям… Пам’ятати про їхній подвиг – святий обов’язок кожного з нас!»
Голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко