У Монастириській громаді на Тернопільщині завершили процес обрання старост
Міський голова Монастириська Андрій Старух на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі поділився роздумами щодо проблем, які виникають при впровадженні інституту старост.
«На останній сесії Монастириської міської ради нарешті затвердили усіх старост громади. Як показала практика, питання призначення депутатами громад старост виявилося найскладнішим в реформі децентралізаї по всій Україні. У багатьох громадах старост дотепер взагалі не призначено, у багатьох — лише частину.На це є об’єктивні причини. Найперша та найголовніша — жителів сіл позбавили права обирати старосту так, як раніше вони обирали сільського голову. Провести збори у селах за місцем проживання обов’язково треба, але зробити це досить складно, коли до громади належить велика кількість сіл, як, наприклад, у нас. Особливо важко проводити такі зібрання, враховуючи те, що до старостинських округів входять різні села і в кожному жителі пропонують «свого». Також всі знають, що коли на будь-яких зборах думки різняться, верх бере та сторона, яка голосніше кричить.
Постає також інше питання: які функції старости важливі для різних сторін процесу децентралізації? Для міського голови староста — це представник місцевого самоврядування в селі, який має обов’язки управлінця, професійного чиновника, який займається реєстрацією місця проживання, актами обстежень, добросусідством, військовим обліком... Це особа, яка виконуватиме чимало обов’язків працівників соціальної сфери. Це також принциповий захисник спільних інтересів в питанні вирубки лісу, самозахвату земель громади та ін.
До голів громад часто звертаються жителі громади, які пропонують своїх родичів, друзів на посаду старости. Або ж колишніх працівників місцевого самоврядування, до роботи яких є чимало запитань з точки зору професійності чи порядності. Інколи навпаки — пропонують винести за дужки професійні та ділові якості, бо треба щоб людина «доробила до пенсії». Часто села діляться на взаємоворогуючі табори, кожен з яких категорично не сприймає іншу кандидатуру, або жителі більшого села вимагають не зважати на кандидатуру з меншого села цього старостинського округу.
Інший аспект — нерозуміння того, що староста, на відміну від голови, вже не матиме власного фінансового та майнового ресурсу, бо він весь буде в громаді. Староста має дбати про збільшення надходжень до бюджету, з якого надходитимуть видатки на потреби жителів сіл, а не лише «вибивати» щось для села коштом інших сіл. Так виникають серйозні протиріччя у розумінні ролі старости в громаді.
Крім голови громади та жителів, свої уявлення про старост також мають депутати рад, які їх затверджують. В чомусь вони співпадають, а в чомусь — розходяться. Так закладається ще один конфлікт інтересів.
Ці розбіжності накладаються одна на одну. І яким би не був персональний склад старост, він обов’язково багато кому не сподобається. Звичайно ж, цьому передувало проведення консультацій з різними депутатами, адже затверджувати старост сьогодні — це виключно їхня компетенція. Тому те, що пропонують голови громад вже є певним компромісом. Та все ж, було б набагато краще, правильніше, конструктивніше, якби залишили право обирати старост жителям сіл.
Сторінку перегорнуто, старост призначено... Найбільшим викликом для громади тепер будуть завищені сподівання, щоб за 1 рік зробити все, те що не було зроблено з 1991-го. Особисто я зауважив, що пропонують на посади старост частіше жінок ніж чоловіків, старших ніж молодших, а питання, наприклад, освіти підіймають лише інколи, щоб «завалити» кандидата, який чомусь не подобається», — ділиться Монастириський міський голова Андрій Старух.
