Борщівський обласний краєзнавчий музей запрошує на виставку «Кобзарі — Гомери України»

З нагоди 160-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка, в Борщівському обласному краєзнавчому музеї експонується унікальна виставка графічних робіт знаного художника, члена НСХУ Василя Стецька «Кобзарі — Гомери України».

Літографії автора входять до основного фонду музею. Картини унікальні, кожна з них несе в собі філософський зміст. Це коротка розповідь художника про роль і призначення кобзарства, його трагічну сторінку в історії України, відродження духовності, віри, становлення нашої держави.

Самі назви робіт свідчать про їх глибокий зміст. «Шлях» розповідає про тернистий шлях українського кобзарства, обвитий терновим вінком, що веде у всесвіт. «Духозлет» зображує сивочолого кобзаря, що сидить з кобзою біля дзвіниці, а над ним, як символ духу — білий голуб у промені світла. У літографії «Задума» автор показав кобзаря, що сидить в глибокій задумі, спершись на кобзу, під символічним деревом життя, а над ним — чаша і терновий вінок. «Злиття» — це спів кобзаря разом з українським народом, осяяний Божою благодаттю. У роботі «Молитва» кобзар молиться на колінах Всевишньому над символічним образом дівчини-України, що лежить приспана на землі. Завершальна картина серії «В лоно» зображує символічну труну із прахом кобзаря, а над нею — кобза і душа співця у вигляді голуба, що летить до Бога у промені світла. Кожна робота митця примушує замислитися над нашим минулим, сьогоденням і майбутнім.

З темою кобзарства пов’язано чимало унікальних експонатів, які знаходяться у музеї. Це живописна картина Льва Жемчужникова «Кобзар на шляху». Вона відображає унікальне явище в Україні — кобзарський рух. Художник показав  кобзаря-мандрівника, сліпого старця, який з хлопчиком-поводирем стоїть на шляху. Доповненням цієї теми є робота Костянтина Трутовського «Лірник серед селян». Обидві роботи — копії Сергія Глущука.

Справжньою окрасою музею є національні українські інструменти — бандура та ліра, які свого часу були виготовлені на Мельнице-Подільській фабриці музичних інструментів. Вони нагадують нам про ті часи, коли ці інструменти були під суворою забороною. Сьогодні величезна заслуга Тараса Шевченка в тому, що він своєю творчістю привернув увагу народу до кобзарів, бандуристів та лірників — будителів нації, — розповідають у музеї.