Тернопільська обласна рада прийняла звернення щодо встановлення історичної справедливості у питанні Незалежності України
Депутатський корпус Тернопільської обласної ради підтримав ініційоване Михайлом Головком звернення до Президента України Зеленського В.О., Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, обласних рад України щодо встановлення історичної справедливості у питанні Незалежності України.
«Знакове ХХ століття стало носієм одвічного духу творення української нації. Етап відновлення української Незалежності в 1991 році — це період повторного отримання Незалежності нашої держави. Це час, коли український народ скинув з себе тягар радянської влади та наслідки окупаційного режиму, загарбання й підкорення проти своєї волі, — зазначено у зверненні. — Суверенність України було відновлено 24 серпня 1991 року Актом проголошення Незалежності України. Цей Акт став фактом продовження складного процесу тисячорічної історії державотворення. Проте, українська історична дійсність засвідчує, що Незалежність нашої країни проголошувалася декілька разів».
За словами голови Тернопільської обласної ради, сьогодні необхідно відновити історичну справедливість.
Відтак, депутати Тернопільської обласної ради, звертаються до керівництва держави з пропозицією встановити днями проголошення української Незалежності 22 січня 1918 року як першу дату, з якої розпочався відлік історії сучасної України, а 24 серпня 1991 року визначити як дату проголошення відновлення Незалежності України. А також зазначити у Конституції України, що правонаступність сучасної Української держави започатковано ще в Руській державі з центром у Києві, продовжено Галицько-Волинським князівством, Великим князівством Литовським та Руським, Українською козацькою державою, Гетьманщиною, Українською Народною Республікою, Західно-Українською Народною Республікою, Карпатською Україною та Українською державою, відновлена Актом про відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.
«Українці не мають права забувати, що Незалежна Україна постала як наслідок багатовікової національно-визвольної боротьби нашого народу!» — підсумував Михайло Головко.