У Тернопільському краєзнавчому музеї діє виставка «Приваби Вишнівецького «Версалю»
Всього за кілька десятків кілометрів від Тернополя знаходиться пам’ятка архітектури — палацово-парковий комплекс ХVІІІ ст., який належав славному роду князів Вишневецьких. Цьогоріч виповнюється 290 років від часу закладання Вишнівецького парку — пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (від 1972 р.), який знаходиться під охорою від 1960 р. З цієї нагоди у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонується виставка.
Початкові розміри парку становили 219 гектарів, сьогодні його площа 8 га. Вишнівецький парк був закладений 1731 року з ініціативи князя Михайла Сервація Вишневецького за проектом французького архітектора А. Ленотра на території старого оборонного замку — родового маєтку князів Вишневецьких.Парк був створений у французькому стилі та складався з терас, які відділялися невеликою підпірною стіною, а по центральній осі перехід був виконаний у вигляді барочних ступенів. На верхній терасі сад був спланований на зразок прапора Великобританії, а в кінці алеї були побудовані павільйони. На нижній терасі красувалися партери і фонтан.
В кінці ХVІІІ ст. сад бароко було знищено. З часом розпочинається відбудова парку. Для цього було запрошено до Вишнівця генія садово-паркового мистецтва Діонісія Міклера, який створив не один парк на Волині та Поділлі. Самобутній ландшафт території, талант та фантазія Д. Міклера дозволили створити вишуканий парк, який мав за першооснову природний ліс, де росли дерева здебільшого місцевих видів: сосни, клени, дуби, ялини, липи. Сад належав до найкращих зразків бароко, адже тут була чітко виражена геометричність розпланування та повна симетрія окремих його частин.
Належним чином парк доглядався до 1852 року, приблизно в цей період родина Мнішек продала маєток. З середини ХІХ ст. парк занепадає, згодом на його долі залишили слід дві світових війни. Тож розкіш та багатство ландшафтного парку, який конкурував з такими шедеврами як Софіївка Потоцьких, замковий парк Яна Собеського в Жовкві та італійський сад Підгорецького палацу, було втрачено. Не залишилось ні фонтанів, ні пишних клумб, ні альтанок, ні скульптур, ні декоративних садів… Стоять лише могутні дерева, які можуть розповісти не одну таємницю тих гостей, які приїжджали та прогулювались алеями парку.
А побувало тут чимало відомих осіб: Леся Українка, Микола Костомаров, Іван Мазепа, Петро І. У складі етнографічної експедиції в 1846 році відвідав маєток Тарас Шевченко, де й досі знаходиться лавка, на якій поринав у свої роздуми письменник. Оноре де Бальзак, відвідавши палацово-парковий комплекс, настільки був вражений побаченим, що назвав його Версалем (1848 р.). А графиня Урсула Мнішек, яка проживала в маєтку, власноруч висадила у парку саджанці бука.
Якби дерева вміли говорити, то уявіть, скільки цікавих історій вони переповіли б нам. Адже доки триває вік дерева, змінюється не одне покоління людей… На сьогодні у Вишнівецькому парку зростає близько 370 вікових дерев сімнадцяти видів. Основний фон парку становлять липи серцелисті віком сто і більше років, що ростуть рядами або групами. Особливої уваги заслуговують ялина європейська, бук лісовий, гіркокаштан звичайний, тополя біла, ясен вузьколистий і звичайний. Палац відновлюється, а от чи вдасться відновити парк таким, яким його знала Європа з початку ХVІІІ ст. — покаже лише час.
Баран Антоніна,
завідувачка відділом природи.
