«Йти в ногу з часом і запроваджувати новітні технології», — саме такого принципу дотримуються в Тернопільській університетській лікарні
У Тернопільській університетській лікарні триває будівництво приймального корпусу. В чому його особливість і що зміниться в лікуванні пацієнтів, розповів журналістам газети «Університетська лікарня» генеральний директор Василь Бліхар.
Василю Євгеновичу, розкажіть про новий корпус, яким він буде?У нас розділений потік екстрених і планових хворих. Саме в цьому корпусі надаватимуть допомогу пацієнтам у невідкладних станах. Хворих, яким необхідне спостереження в динаміці, не будуть відразу ушпиталювати, а впродовж 12-24 годин спостерігати за їхнім станом, проводити всі необхідні обстеження. Для цього в новому корпусі буде розміщений комп’ютерний томограф, кабінет ультразвукової діагностики, палати спостереження та ізолятор для інфекційних хворих. Передбачено також з’єднання теплим переходом з діючим корпусом.
Після того, як наші фахівці виставлять клінічний діагноз, вирішуватиметься питання про стаціонарне лікування хворого. Якщо такої необхідності немає, достатньо лише консультації, то дані пацієнта реєструють лише в амбулаторному журналі, не оформляючи історію хвороби. Нове відділення дає змогу будь-якому пацієнту, який потрапляє до лікарні та не потребує стаціонарної допомоги, має можливість отримати весь комплекс діагностики.
Зауважу, проєкт реалізуємо в рамках програми «EMERGENCY-2020». Вартість робіт — 12 мільйонів гривень.
Скільки пацієнтів одночасно може перебувати в цьому відділенні?Передбачено десять ліжко-місць. Гадаю, для Тернопільщини це цілком достатньо.
На базі університетської лікарні також планують облаштувати центр телемедицини. Як нам відомо, частину обладнання вже закупили. Розкажіть про переваги цього напрямку роботи.
Передусім, можливо не всі читачі розуміють, що означає сам термін «телемедицина», поясню – це напрямок, що застосовують при наданні медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку. Завдяки телемедицині вдається подолати географічні бар’єри, що неймовірно важливо для людей, які живуть у селах або перебувають далеко від найближчого медичного закладу. На практиці це виглядає так: спеціалісти з районних лікарень чи амбулаторій зможуть зв’язатися з фахівцем відповідного профілю, щоб отримати швидку консультацію та віддалено моніторити стан здоров’я пацієнта. Це дасть змогу якомога швидше з меншими ризиками провести лікування.
Звичайно, все це робиться за згодою пацієнта, а іноді й за його присутності, адже стан здоров’я людини — конфіденційна інформація. За кордоном дуже жорстко контролюють це, запобігаючи навіть найменшій вірогідності її розголошення. Телемедицина не ставить за мету терміново рятувати життя, коли людину привозять у несвідомому стані, коли їй потрібна реанімація. Це спокійна планова робота з консультування пацієнтів для уточнення діагнозу, визначення ускладнень, призначення курсу лікування, тобто з підвищення якості роботи лікарів.
Частину обладнання закупили, наразі триває облаштування центру. Сподіваюся, що до кінця року центр телемедицини розпочне свою роботу.
Давайте поговоримо про коронавірус з огляду на те, що кількість хворих на COVID-19 в області щодня більшає. Напевне, невдовзі знову виникне потреба в додаткових ліжко-місцях. Чи готова університетська лікарня до цього?
Без сумніву. Торік ми перепрофілювали чотири відділення, а саме: ендокринології, пульмонології, гастроентерології та ревмокардіології для хворих на коронавірус. Встановили все необхідне медобладнання: рентген-апарат, ЕКГ, УЗД, апарат для ендоскопії та ШВЛ. У червні така потреба зникла й лікарня запрацювала в звичному режимі.
Особливість роботи нашої лікарні в тому, що ми можемо приймати не просто пацієнтів з важким перебігом коронавірусної хвороби, а тих, в кого складні супутні захворювання. У нас працюють висококваліфіковані спеціалісти, які мають досвід у боротьбі з коронавірусною інфекцією.
Якщо виникає необхідність у шпиталізації хворих на COVID-19, то протягом доби можемо розгорнути коронавірусний блок для доправлення сюди хворих. Чому потрібна доба? Тому що нам потрібно перевести хворих, які лікуються у цих відділеннях в інші, якщо вони потребують перебування у стаціонарі або ж виписуємо їх додому.
Знаємо, що клініко-діагностична лабораторія лікарні успішно пройшла зовнішній контроль Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо проведення ПЛР-досліджень…
Наприкінці 2020 року ВООЗ розсилала всім закладам, які проводять ПЛР-тести на COVID-19, контрольні зразки, аби пересвідчитися в їх якості. Наша лабораторія успішно пройшла контроль за всіма п’ятьма зразками та вже маємо відповідний сертифікат. Це своєрідний знак якості. В нас є необхідне професійне устаткування, а також кваліфіковані кадри, які роблять ці аналізи.
Як змінилося життя лікарні в часи пандемії?Так, як у всьому світі. На превеликий жаль, запізніла шпиталізація планових хворих. Є зволікання первинної ланки, та й самих пацієнтів при гострих станах. Приходять тоді, коли немає вже куди діватися. Змінився алгоритм лікування хронічно хворих пацієнтів. Нині все навантаження лягає на сімейних лікарів і лікувальні заклади вторинної ланки. Ті часи, коли пацієнта можна було шпиталізувати при будь-яких показах, минули. Має бути електронне скерування від сімейного лікаря та підстави на лікування.
Бачимо, як успішно працює кардіохірургічний центр.
Так. Маємо можливість надавати повний спектр кардіологічної допомоги. Тут проводять унікальні складні операції на відкритому серці, здійснюють заміну серцевого клапана, стентування коронарних судин, встановлення кардіостимуляторів, усі види ангіографічних досліджень. На рік проводимо майже 200 операцій на відкритому серці. До того часу такі пацієнти їхали за допомогою до столиці або сусідніх областей. Тепер такі операції проводять у нас. Тішить, що пацієнти їдуть до нас з Луцька та Львова, адже до Тернополя переїхали працювати відомі кардіохірурги.
Єдина проблема — закупівля виробів медичного призначення для кардіохірургічних втручань. Досі ними забезпечувала держава. Але ця субвенція, на жаль, закінчилася, тепер ці витрати впали на плечі пацієнта.
Якщо звернутися до статистики, то в Тернопільській області щороку діагностують понад тисячу інфарктів міокарда, хворих у передінфарктному стані є ще 1,5-2 тисячі.
Яке відділення в лікарні потребує осучаснення?
У нас зроблено чимало, але, звичайно, є багато ще над чим працювати. Починати слід з потреб пацієнта, з можливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги.
У державі зараз діє проєкт «Великого будівництва» лікарень. Ми підготували всі необхідні документи на реконструкцію всієї лікарні. Сподіваюся, нам вдасться отримати підтримку та зробити нашу лікарню ще більш комфортною, із сучасним обладнанням.
