Мандруємо Тернопіллям: мальовничі Кременецькі гори
Кременецькі гори — це перлина, залишена нам з далеких геологічних епох. Кристалічний фундамент тут залягає на глибині 1700−2000 метрів. Вище — це все осадові породи прадавнього моря, які стали материковою частиною після того, як води відпустили. Кожний період залишив по собі товщі осадових порід — крейди, кременю, що виходять на поверхню. Після ІІ світової війни навіть добували буре вугілля.
Спалеологи відкрили на Кременеччині кілька печер, найбільші з них — Холодна, Студентська, Піщана. Вони тягнуться вглиб гори на десятки метрів. Це дике нагромадження каменів, окремі з яких сягають тисячу кубічних метрів і вражають людську уяву своєю величчю.
Рослинний і тваринний світ Кременецьких гір досить різноманітний. Дослідники виявили тут кістки мамонта, волохатого носорога, печерного ведмедя, зубра, первісного коня, первісної гієни, оленя — майже 90 представників хребетних тварин. Таких екзотичних тварин зараз, звичайно, не зустрінеш, проте водяться козулі, дикі кабани, лисиці, борсуки, вовки, заєць-русак, гризуни, понад 200 видів птахів. На Дівочих скелях і в сусідніх урочищах Кременецьких гір учені нарахували близько 900 видів рослин і 125 видів лишайників.
Для любителів подорожувати гірськими стежками існує декілька цікавих туристичних маршрутів. Одним з таких є екологічна стежка на гору Божу, протяжність якої 2,6 км. Ця гора має дві вершини. Під однією із них б’є Святе джерело, з яким пов’язане явлення Матері Божої. На другій — кам’яній скелі колись стояла невеличка каплиця з відбитком стопи Божої Матері. За християнською легендою, у часи татаро-монгольської навали на цій горі явилась Діва Марія і гірко заплакала над долею сплюндрованої Київської Русі. Відбиток її ноги залишився на вершині, а з місця, де капали на землю сльози Богородиці, забило джерело. На початку 60-их капличку підірвали. Сьогодні гора Божа має культове значення (щорічно сюди приходять тисячі паломників).
Безцінні з точки зору біологічного туризму й оповиті безліччю легенд Дівочі (Дівичі) скелі, які знаходяться на північно-східній околиці Кременця. Висота Дівочих гір сягає 400 метрів. У цьому урочищі можна побачити мало не фантастичні виходи вапняків у вигляді різних химер, урвистих скель із нішами, стрімких круч і карнизів. Окрім того, тут росте безліч реліктових рослин. Останнім часом гори стали улюбленим місцем для шанувальників боулдерингу — різновиду спортивного скелелазіння, що полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас.
Якщо ви хочете доторкнутись до історії, вам варто побувати на Даниловій горі. Це теж геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована в лісі неподалік Кременця біля хутора Данилівка. Схили й вершини гори покриті лісом. Із вершини відкривається глибока долина, у якій розкинулося село Антонівці. Саме тут, посеред цієї широкої долини, між селами Лішня, Стіжок й Антонівці, відбувся найбільший бій між воїнами УПА та НКВДистами. Кілька днів і ночей тисячі людей проливали кров. Як німі свідки тих часів, залишилися повстанські криївки.
Скелі Словацького — це мальовничі стрімкі скелі серед лісу, утворені сірими сарматськими вапняками. Вони розташовані в лісовому урочищі Гниле озеро на околиці Кременця. Висота скель 10—12 метрів. Процес вивітрювання надав їм оригінальних форм і своєрідної краси. Найгарніше тут у травні, коли підніжжя скель вкривається білосніжним килимом конвалій. Скелі були улюбленим місцем відпочинку великого польського поета Юліуша Словацького, який народився та деякий час проживав у Кременці.
Національний природний парк «Кременецькі гори» вирізняється багатством й унікальністю ландшафтів, різноманіттям природних ресурсів, як лісових, так і рекреаційних, рослинним світом, своєрідністю фауни, які доповнюються історичним і культурним насліддям.
