Мандруємо Тернопіллям: Кудринецький замок
Фортеця у селі Кудринці, що розкинулось по обидва береги Збруча і поділене між Тернопільською та Хмельницькою областями, стоїть на тернопільському боці.
На початку XVIІ ст. власники містечка Кудринці — шляхтичі Гербурти взялися за спорудження фортеці. Місцем нового будівництва обрали гору Стрілка, що виступає видовженим хребтом над долиною річки Збруч. Мури заклали міцні — товщиною півтора метра. Замок мав вигляд неправильного чотиригранника з трьома кутовими вежами. Найбільш неприступною була східна стіна, надійно захищена обривистим схилом гори та річкою біля її підніжжя. У більшій квадратній башті була вʼїзна брама. Великі розміри та форми вежі були максимально пристосовані до ведення фронтального й флангового вогню.
Історичні хронічки свідчать, що влітку 1648 року козацькі загони під керівництвом Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали з фортеці польський гарнізон. Двічі замок захоплювали турки. І хоча турецьке панування у Кудринцях було нетривалим, воно запам’яталося людям. Існує легенда про дух дівчини, яку піддані султана замурували в одній зі стін. Відтоді, йдеться у оповіді, привид нещасної не знаходить спокою і його бліді обриси можна побачити в ясні місячні ночі.
У XVIІІ ст. нові власники твердині — магнати Гуменицькі перебудували частину замку під палац. У ньому розмістили приватний музей із археологічною та нумізматичною колекціями і картинною галереєю. Подільський воєвода Стефан Гуменицький був великим прихильником старовини та любив влаштовувати у замку виставки колекцій золотих, срібних і бронзових прикрас, зброї посуду, знайдених у навколишніх поселеннях. Після його смерті значну частину експонатів було втрачено.
Згодом Кудринці удостоїлися герба графів Козібродських. Вони перетворили замок на справжній музей.
Нині замок знаходиться в напівзруйнованому стані. Найбільших руйнувань він зазнав на початку ХХ ст. Цікаво, що від однієї стіни руїни залишилися у формі тризуба. Нині частково збереглися південна, західна та північна стіни, а також п’ятигранна вежа на висоту трьох ярусів, шестигранна триярусна башта й частина надбрамної вежі. В одній із стін замку видно аркоподібний проріз. Дослідники твердять, що це неглибока хвіртка, яку використовували для несподіваного нападу на ворога. Неглибока западина в землі біля однієї з башт вказує, що тут колись була криниця. Багато ходить легенд про тутешні підземелля, дехто навіть каже, що вони простягнулися аж до Камʼянця-Подільського, а це — 25 кілометрів.
Сьогодні до Кудринецького замку приїжджають чимало як українських, так польських і німецьких туристів, аби доторкнутися до історії, до минувшини. Біля Стрілки у видолинку Збруча вони розкладають табір, запрошуючи тутешній фольклорний колектив познайомити їх з місцевими звичаями й піснями. Гора Стрілка, замок, інші природні та рукотворні багатства села — все це багатий матеріал для вивчення історії, народознавства, краєзнавства. Одним словом, для пізнання світу, України.
