У Тернопільському ОКІППО  надали методичні рекомендації щодо проведення заходів для вшанування жертв Голодоморів

День пам'яті жертв Голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні. Цього року 88-мі роковини Голодомору в Україні, жертв якого вшановують 27 листопада. Ми згадуємо усіх людей, які загинули під час  голодоморів у ХХ столітті.

Вперше пам'ятна дата була встановлена у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом.

Цей день покликаний закарбувати в народній пам'яті страшну трагедію української нації, вшанувати жертви Голодомору зберегти і передати прийдешнім поколінням трагізм геноциду українців комуністичним режимом. У ХХ столітті  українці пережили три голодомори: 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 років. Голодомор 1932–1933 років став національною катастрофою, він  мав на меті знищити українську націю. Вимирали цілі села, родини, живі і ненароджені.

Слова про Голодомор та внутрішній опір українців – це завжди біль та тяжкі спогади про минуле. Це був той страшний час, коли свідомість нашого народу тодішня влада мала на меті зламати та повністю підкорити, а поняття «особистість» викорінити взагалі. Людина повинна була просто дякувати за те, що її не вбили за знайдений при дорозі пшеничний колосок чи жменю зерна.

Знищити українців, як націю – мета організаторів голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робить нас унікальними в цьому світі.  Українці мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Цей акт масового винищення людей підірвав генофонд української нації, а свідчення про нього стали нашою генетичною пам’яттю.

Ця трагедія відбулася на родючій, найкращій в світі, українській землі. Чому так сталося? Бо режим Сталіна бачив єдину можливість закріпитися в Україні ціною мільйонів життів.

Геноцид–Голодомор став одним із найжахливіших злочинів в людській історії. Голодомор намагалися приховати,  хотіли знищити рештки пам’яті про нього. Цей голод був спробою поставити українців на коліна, відібрати в нас гідність, знищити нашу національну ідентичність, умертвити надію на право творити власну долю на власній землі. І в такий спосіб імперія намагалася зруйнувати основи волелюбної української нації, підірвати нашу духовну культуру та етнічну самобутність. Парламенти багатьох країн, в тому числі і Конгрес Сполучених Штатів Америки визнали цей злочин геноцидом.

Цього року у фокусі інформаційної кампанії – діти, як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду. А також, те, як розмовляти з сучасними дітьми та підлітками про Голодомор, щоб не травмувати, але водночас передати пам’ять про трагедію наступним поколінням. 

«Навіть через 90 років Голодомор має безліч «білих плям» та не до кінця досліджених тем – спротив комуністичній політиці, рятівники людей під час геноциду, діти, як найвразливіша категорія жертв штучного голоду.  Саме тому цьогорічну інформаційну кампанію з вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років ми присвячуємо дітям, які стали жертвами «людиноненависницької» політики більшовиків. Близько 1,5 мільйона дітей до 10 років загинули внаслідок штучного голоду. Ті ж з дітей, хто вижили, стали носіями шокуючого досвіду та правди, яку десятиліттями намагалася приховати радянська пропаганда. Їхні історії, свідчення, життєвий досвід – це неоціненний внесок в збереження національної пам'яті українського народу, невід’ємна складова пізнання Голодомору як одного з найжахливіших злочинів проти людства у XX столітті», – зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Але наш народ не здолати, який прагне правди, свободи, демократії та миру на своїй землі та у своїй державі.

26 листопада, напередодні «скорботної суботи», в усіх закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти мають проводитися виховні заходи, покликані активізувати ген історичної пам’яті, об’єднати всі покоління хвилиною мовчання та свічкою пам’яті за душі загиблих українців, – розповідають у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педпгогічної освіти.

Мета проведення заходів з ушанування пам’яті загиблих від Голодомору:

-поглибити знання учнів про Голодомор як геноцид Українського народу, його причини, перебіг і наслідки;

- акцентувати на тому, що Голодомор 1932–1933 років був наслідком не стихійного лиха, а спланованих системних заходів тоталітарного комуністичного режиму, був злочином геноциду;

- наголосити на сміливому чині Людей Правди та особливостях їх внеску у викриття злочинів комуністичного режиму;

- сприяти розвитку всіх видів інтелекту (академічному, практичному, креативному, емоційному й соціальному) як головної умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації як громадянина України;

- виховувати почуття стурбованості долею невинних жертв тоталітарного режиму, навчати сприймати чужу біду та біль як свій власний;

- залучати учнівську молодь до меморіальних заходів із вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу.

Рекомендовані форми проведення заходів:

- урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом…»;

- флешмоб у соціальних мережах «А що ви знаєте про Голодомор?», «Обличчя Голодомору»;

- комбінований урок: «Злочин влади – трагедія народу», «Колективізація і Голодомор в Україні: події, факти, уроки»;

- круглий стіл на тему: «Як говорити з дітьми про Голодомор» за інформаційними матеріали про Голодомор;

- музейні, меморіальні та віртуальні екскурсії до місць пам’яті жертв Голодомору;

- історичний проєкт із залученням учнів до збору свідчень про Голодомори, документальних і наукових матеріалів: «Родинні спогади про Голодомор», «Я – дослідник історії Голодомору свого міста / селища / села»;

- круглий стіл: «Уроки Голодомору і сучасна Україна», «Перерване буття українського села»;

- соціодрами: «Завжди є ті, хто говорять правду», «Ваші мертві вибрали мене…» (вид уроку у формі гри з елементами драматургічного моделювання проблемної ситуації на важливу суспільно-політичну тему з метою подолання наслідків колективних травм, відновлення історичної пам’яті та формування особистісної оцінки у ситуації вибору; застосовується переважно серед учнів старшої школи);

- відеоконференції: «Табу на правду. Чому в СРСР забороняли говорити про Голодомор», «Демографічні зміни України внаслідок Голодомору. Вплив на сьогодення», «Голодні очі. Змарноване дитинство»;

- семінари: «Кривава ціна українського хліба 20-30-х років ХХ століття», «Упокорення голодом»;

- урок пресконференція «Вони не мовчали, щоби світ знав»;

- відеозустріч із дослідниками/очевидцями Голодомору;

- відеоурок з обговоренням «Жнива скорботи»;

- фестиваль презентацій «Розірваний круг життя. Монументальне мистецтво світу на знак вшанування жертв Голодомору в Україні»;

- написання творів і рефератів на одну з тем: «Голгофа голодною смертю», «Чорна дошка пам’яті», «Люди Правди»;

- перегляд кінофільмів «Голод-33», «Гіркі жнива», «Діти великого голоду», «Голод до влади» та подальше їх обговорення;

- застосування інтерактивних методів навчання, наприклад: «Відкритий мікрофон», «Портфоліо», «Займи позицію»;

- створення соціальних роликів про вшанування жертв Голодоморів.

Також учні можуть стати учасниками Відеолекторію.

Проєкт «Відеоісторія» – це цикл відеолекцій про події історії України ХХ століття. Відеолекція «Голодомор. Чому злочин став можливим» триває приблизно 18 хвилин. Відеолекцію «Голодомор. Чому злочин став можливим» можна переглянути за посиланням.

Особливу увагу слід звернути на акцію «Запали свічку». Цього року, 27 листопада 2021 року, о 16:00 год., Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом. Важливо, щоб учні розуміли значимість цієї акції і відчули себе частиною всього українського народу.

У суботу, 27 листопада, помолімося та запалімо свічки пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, ставши жертвами репресій тоталітарного режиму.