У Тернополі вшанували пам'ять жертв Голодоморів
Сьогодні, 27 листопада, українці вшановують пам'ять жертв Голодоморів 1921—1922, 1932—1933 та 1946—1947 років.
У Тернополі на Театральному майдані відбувся мітинг-реквієм за участю духовенства, представників влади та громадськості. Всечесні отці відслужили панахиду за померлими. Тернополяни долучились до загальнонаціональної хвилини мовчання й виклали символічний хрест зі свічок.
Від імені голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка та всього депутатського корпусу до присутніх звернувся керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк. 
«Помилковим є вважати, що українці не противилися московським катам і не захищалися. Від 1928-го по 1931-ий дослідники нарахували майже 5 тисяч повстань. За перші сім місяців 1932-го відбулося 923 повстання, в яких взяли участь понад 100 тисяч людей. Супроти беззбройних та голодних селян радянська влада кинула добре вимуштруваних й ситих військових із кулеметами й гарматами. Особливо непокірних розкуркулювали і вивозили в Сибір. Навесні 1933-го знесилені українці помирали цілими селами. 17 людей щохвилини, 1 000 — щогодини, майже 25 000 — щодня. Про кількість жертв Голодомору 1932—33-их років досі триває суперечка. Радянська влада старанно маскувала свій злочин. У розпал голоду на місцях забороняли фіксувати реальну кількість смертей, а також записувати «голод» як причину смерті, тому в актах про смерть вказували «від тифу», «виснаження», «від старості». Загальна цифра убитих сталінською репресивною машиною — від 7 до понад 10 
мільйонів, враховуючи ненароджених. Досі ніхто не відповів за їхню смерть. Московія не визнає Голодомор геноцидом українського народу й возвеличує Сталіна. Та ми маємо зробити все для того, аби цей злочин був покараний. Щоб врешті відбувся суд над винуватцями Голодомору 1932-33-их, а сім’ї постраждалих від геноциду отримали компенсацію. Компенсацію, яку зобов’язана виплатити Росія, — наголосив Олег Сиротюк. — Геноцид — злочин без терміну давності. І покарання за нього лежить не тільки в площині судовій, а й слів та вчинків кожного. І полум’я свічок, що палатимуть нині не лише в Україні, а й світі, мають кожному нагадувати про це, бо злочини Московії супроти людства безмірні. І нехай у ньому згорять навіть натяки на толерантність до нашого одвічного ворога, який нищив українців упродовж століть і продовжує вбивати нині. І нехай воно гартує бойовий дух українців, які мають за обов’язок відплатити катам за страждання й муки мільйонів прадідів. Наш ворог повинен твердо усвідомити, що жодна крапля української крові не зостанеться безкарною. Наша генетична пам’ять не дозволить змиритися, опустити руки й забути».
мільйонів, враховуючи ненароджених. Досі ніхто не відповів за їхню смерть. Московія не визнає Голодомор геноцидом українського народу й возвеличує Сталіна. Та ми маємо зробити все для того, аби цей злочин був покараний. Щоб врешті відбувся суд над винуватцями Голодомору 1932-33-их, а сім’ї постраждалих від геноциду отримали компенсацію. Компенсацію, яку зобов’язана виплатити Росія, — наголосив Олег Сиротюк. — Геноцид — злочин без терміну давності. І покарання за нього лежить не тільки в площині судовій, а й слів та вчинків кожного. І полум’я свічок, що палатимуть нині не лише в Україні, а й світі, мають кожному нагадувати про це, бо злочини Московії супроти людства безмірні. І нехай у ньому згорять навіть натяки на толерантність до нашого одвічного ворога, який нищив українців упродовж століть і продовжує вбивати нині. І нехай воно гартує бойовий дух українців, які мають за обов’язок відплатити катам за страждання й муки мільйонів прадідів. Наш ворог повинен твердо усвідомити, що жодна крапля української крові не зостанеться безкарною. Наша генетична пам’ять не дозволить змиритися, опустити руки й забути».
