Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: [email protected]
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

17.05.2022

Міжнародний вишитий рушник єднання «Цвіт вишиванки» — проект триває 

Міжнародний день вишиванки — свято самобутнє та неповторне. В першу чергу, покликане зберегти споконвічну народну традицію — етнічну вишивку українців. Цього дня кожен охочий може приєднатися до святкування, одягнувши вишиванку на роботу, в університет, школу чи садочок. Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини до цьогорічного свята Дня вишиванки готувався протягом року, продовживши вплітати у вінок Міжнародного вишитого рушника єднання «Цвіт вишиванки» нові країни.
 
Розпочавши цей творчий проект в травні 2013 року, сьогодні на його полотні вже поєдналися спогади та сповіді українців із 5-ти областей України (Тернопільщини, Івано-Франківщини, Черкащини, Полтавщини, Січеславщини) та 8-ми країн світу (Канада, Польща, Німеччина, Італія, Велика Британія, Австрія, Латвія, Литва). Дев’ята українська посестра — Естонія, закінчує вишивати свій орнамент на ньому. Протягом минулого року майстрині з Австрії, Латвії та Литви вписали власні життєві історії на рушнику єднання.
 
Взір Австрії (закінчений в кінці травня 2021 року) взято з вишитої сорочки, яку носив Ерцгерцог Вільгельм Франц Австрійський (Василь Вишиваний) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Один з його солдатів-українців, родом з Тернопільщини, подарував Вільгельму вишиту сорочку, яку він носив як у військовому, так і в повсякденному житті. Через це його прозвали Василем Вишиваним. Орнамент, що був на сорочці Ерцгерцога відтворила майстер з художньої вишивки Світлана Лазорик (Австрія).
 
Візерунок Латвії (травень-серпень 2021 року) виконали вишивальниці Тетяна Лазда та Леся Сапужак (Латвія), які використали для нього фрагменти з Рушника українців Латвії (2011–2015 років) а саме, спільні для двох країн символи Свастя — вогняний хрест, що символізує світло, вогонь, життя, приваблює щастя, енергію, Калини — символ України та Дуба — національного дерева Латвії. На рушниковому полотні кетяги калини переплітаються з дубовим листям, як долі українців з долями латишів.
 
Узор Литви (вересень-листопад 2021 року) вишили також дві майстрині Христина Чуба і Любов Кирилюк (Вільнюс). Вишиття виконано двостороннім рушниковим швом, що поширений у вишивках рослинних орнаментів на декоративних рушниках. Цей шов є складний за малюнком та простим за виконанням. Спочатку на полотні малюється контур узору, що вишивається стебловим швом, тоді площі елементів заповнюються швом колодочка. Пташка в орнаменті Литви, для вишивальниці, уособлює українську мову на фоні квітів у кольорах Литовського прапора. Листя дуба та калини – мотиви, що найчастіше зустрічаються на рушниках і поєднують у собі незвичайну силу та невмирущу красу. Дуб — священне дерево, що уособлює чоловічу енергію, розвиток життя, а калина — дерево роду. Над написом Литва вишиті Колюмни або Стовпи Гедиміна — середньовічний символ Великого Князівства Литовського, сьогодні зображений як елемент великого герба Литовської Республіки, — розповідають у музеї.