Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: [email protected]
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

05.09.2022

Борщівщина — невичерпний клондайк для археологів

Борщівщина у археологічному плані є невичерпним клондайком.  Ця місцевість ще до сьогодні залишається до кінця незвіданою та недослідженою. Попри складну ситуацію, спричинену війною з російським агресором, тривають планові археологічні обстеження Борщівського краю під керівництвом археолога Михайла Сохацького.

Так, оглядаючи печеру поблизу Мельниці-Подільської, дослідник разом з науковими співробітниками Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею виявив інтригуючі знахідки. На долівці одного із лабіринтів печери знайдено фрагменти глиняного посуду, який датується XVII століттям. Цікавими для подальших досліджень є давні настінні написи. Серед знахідок — людські останки. Це рештки як мінімум двох людей, які за попередніми даними загинули за невідомих обставин, можливо переховуючись у печері під час турецьких набігів. Михайлом Сохацьким складено науковий опис та паспортизацію знахідок. Саму ж печеру дослідниками внесено до переліку важливих археологічних пам’яток нашого краю. Подальші дослідження печерного лабіринту і уточнення дозволять заповнити існуючі історичні прогалини, — розповідають у музеї.