Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: [email protected]
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

03.01.2023

Депутати Тернопільської обласної ради прийняли звернення щодо повернення комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври XVIII-ХІХ ст. ст. до державної власності та розслідування антиукраїнської діяльності священнослужителів УПЦ МП

Розглянувши пропозицію депутата Тернопільської обласної ради Головка Михайла Йосифовича, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань законності, запобігання корупції, регламенту, депутатської діяльності та здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки, оборони і правоохоронними органами, керуючись частиною другою статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Тернопільська обласна рада вирішила прийняти звернення депутатів до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Служби безпеки України та Генерального прокурора щодо повернення комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври XVIII-ХІХ ст. ст. до державної власності та розслідування антиукраїнської діяльності священнослужителів УПЦ МП.

17 липня 2003 року Кабінетом Міністрів України було видано антиукраїнське розпорядження № 438-р «Про виключення із складу Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври». Уряд президента-зрадника Віктора Януковича згідно з цим розпорядженням передав одну з найбільших святинь українського народу – Почаївську Свято-Успенську лавру в безкоштовне користування УПЦ МП, про що укладено договір між Державним комітетом будівництва та архітектури і Почаївською Свято-Успенською лаврою терміном на 49 років (до 1 січня 2052 року).

Лише по спливу 15 років тодішній Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман видав розпорядження від 28 листопада 2018 року № 1092-р «Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №438».

Восьмий рік триває військова агресія росії в Україні, після незаконної окупації та анексії окремих територій України, 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення військ окупанта в Україну. За цей період мільйони українців втратили свої домівки, тисячі українців віддали найцінніше – своє життя за волю України. У той час, коли наші українські воїни борються за незалежність України, цілісність та сувернітет нашої країни, протистоять агресії військ окупанта на передовій, ми маємо докласти максимум зусиль для гуртування і побудови могутньої Української держави. Сьогодні на часі та принципово важливо об’єднати суспільство не лише у питаннях історії, мови і культури, а також – у питанні духовності.

Починаючи з часів проголошення Незалежності України, діяльність УПЦ МП носить відвертий антидержавницький та антиукраїнський характер. Будучи структурним підрозділом російської православної церкви, яка відома своїми давніми партнерськими відносинами з такими репресивними радянськими та російськими спецслужбами, як КДБ і ФСБ, ця релігійна організація послідовно провадить політику розколу на релігійному грунті в Україні, штучно створюючи передумови для релігійного протистояння в українському суспільстві й невпинно розповідаючи всім навкруги про жахливу міжрелігійну ситуацію в Україні.

УПЦ МП є основним поширювачем в Україні кривавої ідеології «русского мира», що в умовах війни з росією є не лише ознакою колабораціонізму з агресором, а й відвертим злочином проти української нації. УПЦ МП підпорядковується патріарху РПЦ Кирилу, який благословив окупаційне московське військо на війну проти України. Предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій є постійним членом синоду РПЦ. Частина єпархій УПЦ МП в Україні досі поминає на богослужіннях патріарха Кирила. Чимало священиків УПЦ МП є агентами кремля та не визнають війська росії окупантами. У той час від обстрілів російських військ продовжує страждати мирне населення України.

Почаївська Свято-Успенська лавра з часу свого заснування була осередком українського православ’я. Однак, через багаторічну окупацію духовної святині прислужниками «русского мира», це молитовне місце цілеспрямовано перетворювалося в осередок антиукраїнства, міжконфесійної неприязні, розбрату та протистояння на Тернопільщині. Будучи видатною християнською святинею, лавра, водночас, включає в себе безцінну архітектурну і мистецьку спадщину світової цивілізації. Комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври XVIII-ХІХ ст. включає: Успенський собор, 1783 рік, Троїцький собор, 1912 рік, монастирські келії 1771–1780 роки, архієрейський будинок, 1825 рік, дзвіницю, 1861 рік, надбрамний корпус, 1835 рік (на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради від 29 листопада 1990 року № 258 перебував на балансі головного управління архітектури і містобудування Тернопільського облвиконкому).

Відповідно до інформації Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 01 грудня 2009 року № 12/19-2-14/12.19-4698 «Про правовий статус комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської Лаври» комплекс пам’яток у містах Кременці та Почаєві постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 583 «Про Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник» оголошено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник. 03 жовтня 2001 року управління архітектури та містобудування Тернопільської обласної державної адміністрації листом № 01.13/512, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, погодило передачу даного архітектурного комплексу Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику. Згоду Міністерству економіки України на передачу цих пам’яток архітектури зі сфери управління Тернопільської облдержадміністрації до сфери Держбуду України надала Тернопільська обласна державна адміністрація листом від 29 січня 2002 року № 07-339/17-5. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року №635-р «Про передачу пам’яток архітектури та містобудування до сфери управління Держбуду» пам’ятки архітектури та містобудування передані зі спільної власності територіальних громад Кременецького району і територіальної громади м. Кременеця у державну власність з віднесенням до сфери управління Держбуду (Мінрегіонбуду), в тому числі комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври XVIII-ХІХ ст. Проект цього розпорядження Кабінету Міністрів України Тернопільська обласна державна адміністрація підтримала листом від 29 листопада 2002 року № 01-4758/17-3. Таким чином, споруди комплексу опинилися під захистом держави та правового режиму історико-архітектурного заповідника. Однак, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 438-р. споруди Почаївської Свято-Успенської лаври вилучаються зі складу Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року № 1699 затверджено Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю. На його виконання, а також доручення Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2003 року № 65031 Держбуд видав наказ від 26 листопада 2003 року № 198 «Про передачу у користування комплексу споруд Почаївської лаври», згідно з яким між Держбудом і Свято-Успенською Почаївською лаврою укладено договір про безоплатне користування Свято-Успенською Почаївською лаврою комплексом споруд Почаївської лаври – пам’ятки архітектури, що є державною власністю і належать до сфери управління Держбуду України, від 12 грудня 2003 року № 1 та складено акт приймання-передачі від 18 грудня 2003 року. Копії вказаних документів надіслані Тернопільській обласній раді Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.

Зараз для кожного свідомого українця найважливішим є питання національної безпеки і територіальної цілісності України. До українських святинь із молитвами йдуть паломники з усього світу, тому вони повинні належати лише українському народу.

На підставі наведеного та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 1092-р «Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №438» ми, депутати Тернопільської обласної ради, вимагаємо:

- повернути до складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 583 «Про Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник» споруди Почаївської Свято-Успенської лаври: собор Успіння Пресвятої Богородиці (охоронний номер 672/1); собор Святої Трійці (охоронний номер 672/2); келії монастирські (охоронний номер 672/3); архієрейський будинок (охоронний номер 672/4); дзвіницю (охоронний номер 672/5); надбрамний корпус (охоронний номер 672/6);

- правоохоронним органам забезпечити оперативне, об’єктивне та неупереджене розслідування дій державного реєстратора, який здійснив реєстраційну дію щодо передачі споруд Почаївської Свято-Успенської лаври в користування УПЦ МП, та притягнути винних осіб до відповідальності;

-  ініціювати розслідування діяльності священнослужителів УПЦ МП, що містить ознаки колабораціонізму та спрямована проти основ національної безпеки.

Прийнято на другому пленарному засіданні п’ятої сесії Тернопільської обласної ради сьомого скликання

21 грудня 2022 року

м. Тернопіль