Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: [email protected]
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

11.01.2023

Василь Кук — легендарний генерал-хорунжий, останній головнокомандувач УПА 

Сьогодні, 11 січня, виповнюється 110 років з дня народження визначного українського військового та політичного діяча, генерал-хорунжого, командира УПА-Південь, 2-го Голови Генерального Секретаріату УГВР, останнього головнокомандувача УПА (після загибелі Р. Шухевича) Кука Василя Степановича (псевдо: «Леміш», «Безіменний», «Бригадир», «Василь Коваль», «Грицько», Дніпровий», «Дніпровський», «Іван», «Кирило», «Кочегар», «Медвідь», «Сталевий», «Старий», «Юрко», «Юрко Леміш», «Юрій», «В. Є.», «-Д-», «ДД», «КЛМ», «Л.», «Ле», «Лем.», «МКЛ», «О», «-р-», «С-Вар», «С/М» тощо). Легендарного генерал-хорунжого УПА радянські спецслужби вистежували майже 10 років та за невловимість «нагородили» своїм розшуковим псевдонімом «Борсук». Про життєвий шлях Василя Кука розповіли у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини.

Василь Степанович Кук народився у селищі Красне Золочівського повіту Тернопільського воєводства (тепер Золочівський район Львівської області) в селянській багатодітній родині (двоє доньок і шестеро хлопців).
 
Впродовж 1923–1932 років він навчався у Золочівській класичній гімназії товариства «Рідна школа». З 1927 року В. Кук належав до молодіжної організації «Пласт» куреня імені Івана Богуна. Після закінчення гімназії навчався на юридичному відділенні Люблінського католицького університету. У 1929 році Василь Кук став членом Юнацтва ОУН, згодом – провідником юнацтва у гімназії та повіті. Від 1930 р. – член Золочівської повітової екзекутиви ОУН – референт юнацтва і організаційний референт, виконував кур’єрські завдання між краківським і львівським осередками ОУН.
 
Був політв'язнем польських тюрем (1933 р. на півроку за поширення листівок; жовтень 1933 – січень 1936 рр. за підозрою в підпалі польських маєтків).
 
З 1936 р. – Золочівський повітовий провідник ОУН. З травня 1937 р. – на нелегальному становищі, організатор підпільної типографії крайового проводу «Мандоліна» у с. Угринів на Підгаєччині, військових вишколів, автор посібника з питань конспірації «Пашні буряки» (1938 р.; під псевдо «інженер-агроном Лука Лемішка»), підручника «Гранатний вишкіл».
 
Брав участь у II (Краківському) Великому зборі ОУН(б). Організаційний референт революційної ОУН (1940–1941 рр.). У 1940–1941 рр. брав активну участь у роботі Військового штабу ОУН(б).
 
Весною 1941р. В. Кук очолив штаб Похідних груп ОУН(б) та в червні 1941 р. став на чолі Львівської провідної похідної групи, яка 30 червня організувала у Львові «Народні Збори», на яких проголосили Акт відновлення Української держави.
 
Протягом січня – серпня 1944 р. – організатор і крайовий командир УПА-Південь. Окрім підпілля на ПдСУЗ йому з 1944 р. було підпорядковано ще й ПСУЗ (ОСУЗ).
 
З осені 1944 р. – організаційний референт Проводу ОУН(б). З грудня 1945 р. – заступник Головного командира УПА й керівника підпільної мережі ОУН Р. Шухевича, з яким мав суперечності з тактичних і особистих причин та фактично контролював незалежно від нього підпілля підпорядкованих земель.
Від липня 1950 р. – Голова Проводу ОУН(б) на українських землях, Головний командир УПА та голова Генерального Секретаріату УГВР. 14 жовтня 1952 р. постановою УГВР В. Куку присвоєно військове звання генерал-хорунжий.
 
23 травня 1954 р. в бункері, у лісі біля с. Кругів Золочівського р-ну Львівської обл. аґентурно-бойовою групою КДБ УРСР В. Кук захоплений у полон. Спочатку доставлений до м. Львів, а згодом літаком – до м. Київ. Без суду перебував у внутрішній в’язниці МДБ УРСР.
 
Детальніше – за посиланням.