Історико-меморіальний музей політв’язнів запрошує на виставку «Герої Крутянського Чину»
Цього року минає 105 років бою під Крутами. З 28 січня по 5 лютого 2023 року в Історико-меморіальному музеї політв’язнів діятиме виставка «Герої Крутянського Чину».
У березні 1917 року розпалася Російська імперія. З революційної ситуації скористалася Україна, яка, крім соціальних домагань, на перший план висунула питання національної незалежності. 17 березня у Києві зібралися представники різних політичних партій, громадських організацій, культурних та профспілкових установі створили тимчасове державне управління – Українську Центральну Раду. Водночас у русифікованих містах активізувалися національні меншини, які теж утворили тимчасовий уряд. В Україні виникло двовладдя. Між Центральною Радою і проросійським тимчасовим урядом розпочалася боротьба за владу.
Тим часом, після жовтневого перевороту, в Петрограді створили російський комуністичний уряд. Від самого початку утворення російського Раднаркому В. Ленін намагався придушити незалежний уряд УНР. Для посилення державної влади в Україні 17 грудня 1917 року в Києві скликали перший Всеукраїнський з’їзд рад. У Харкові 26 грудня, разом з місцевими більшовиками, ці колаборанти оголосили себе Першим Всеукраїнським з’їздом рад робітничих, селянських та солдатських депутатів і під прикриттям російських військ, які вже окупували Харків, створили Всеукраїнську центральну раду депутатів, яка назвала себе Центральним виконавчим комітетом України. Цей перший Всеукраїнський з’їзд рад постановив збройно відібрати владу від уряду УНР. Російський уряд зразу визнав «Українську Радянську Республіку». Раднарком вів безперервні бої з військами УНР на Лівобережній Україні. Він не визнавав Українську державу, тому на рівні областей тоді було утворено ще чотири совітські республіки: Криворізьку-Донецьку, Совєтську Республіку Одещини, Совєтську Республіку Таврії і Донську Совєтську Республіку, де переважало українське населення.Від імені створеного в Харкові уряду Росія розпочала агресію проти України у грудні 1917 року. На Київ наступали дві армії – Єгорова і Берзіна. Це була допомога жменці російських більшовиків в Україні, без якої вони не мали жодних шансів на перемогу. Одночасно більшовики спровокували повстання в багатьох місцях Києва і на заводі «Арсенал». Для його приборкання було передислоковано зі Східного фронту частину військ УНР під командуванням Симона Петлюри.
У цей час делегація Центральної Ради вела успішні переговори у Брест-Литовську з європейськими державами, де українська делегація домоглася міжнародного визнання УНР і до підписання мирової угоди в Брест-Литовську, і було прийняте рішення не допустити російських військ до столиці України.Серед студентів київських вищих шкіл з’явилися відозви записатися добровольцями в курінь «Січових Стрільців» і захищати Київ. Наскоро сформували студентський курінь приблизно біля 300 осіб, до них також приєдналася сотня юнкерів із військової школи ім. Б. Хмельницького, і вони вирушили назустріч ворогові. Студенти зайняли позиції на станції Крути Ніжинського району (тепер Чернігівської області). Цілий день 29 січня 1918 року курінь утримував лінії фронту перед добре озброєними переважаючими силами противника, якими командував царський офіцер Михайло Муравйов. Але під вечір не стало набоїв, почався рукопашний бій. Частина відступаючих студентів в ночі на станції Крути потрапила в оточення червоноармійців. Полонених жорстоко катували. Частину понівечених трупів пізніше перевезли до Києва і з почестями похоронили на дніпрових кручах біля Аскольдової могилі.
А в день 105-ї річниці їх геройської загибелі побожно схилімо голово перед світлою пам’яттю тих українських лицарів, котрі віддали своє життя за живих і ненароджених братів наших.
