Олександр Капінос — Герой Небесної Сотні
Цими лютневими днями Україна згадує події Революції Гідності. 19 лютого 2014 року закарбувалося в моїй пам’яті пекучим болем через втрату побратима. В цей день, 9 років тому, від важкого поранення, отриманого напередодні, помер Герой Небесної Сотні Олександр Капінос.
У ті дні ми були з Сашком поруч на Майдані. Після створення Самооборони Майдану він став ройовим 35-ї сотні «Волинська Січ» і обрав собі псевдо «Кремінь». Увечері 18 лютого під час силового штурму Майдану Олександр разом зі своєю сотнею обороняв Будинок Федерації профспілок України. Близько 22-ї години він отримав поранення. Ми всі так вірили, що побратим житиме, але після важкої операції його серце зупинилося.Олександру було всього 29 років і він мріяв розбудовувати свою Україну. Вдома, на Кременеччині, займався фермерством, завжди мав активну громадянську позицію. Щирий, відкритий, справжній патріот, закоханий в рідну землю — саме таким пам’ятають Сашка всі, кому доводилося його знати.
За своє коротке життя Олександр встиг досить багато! Член організації ВО «Свобода», голова громадської організації «Патріот Волині», активний та цілеспрямований він дбав про відродження українських традицій, часто організовував культурно-мистецькі заходи для молоді, створив у селі спортивний клуб, сам співав у місцевому хорі, грав на кількох інструментах й організував музичний гурт, займався волонтерством. Олександр ініціював спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку та першим виступив за знищення радянської символіки у рідному селі. Разом з братом звів перший в районі пам’ятник борцям за волю та Незалежність України. Щороку брав участь у маршах УПА в Києві, був активним учасником Помаранчевої революції. Під час Мовного майдану одним із перших оголосив безстрокове голодування. Він був борцем, вправним організатором, натхненником, а ще — Воїном, які нам так потрібні сьогодні.
Україна втрачає своїх вірних синів, але наш обов’язок — свято берегти пам'ять про кожного з них. Ми маємо виховувати на їх прикладах наступні покоління, маємо обов’язково перемогти та збудувати таку Україну, про яку мріяли наші Герої.
Пам'ятаємо Тебе, друже Олександре!
Вічна пам'ять та слава Герою України!
Голова Тернопільської обласної ради
Михайло Головко
