Роман Шухевич — легендарний Головний командир Української Повстанської Армії
«Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто знаходиться перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною!» – казав Роман Шухевич.
5 березня 2023 р. минає 73 роки з дня лицарської смерті визначного українського громадсько-політичного та військового діяча, легендарного Головного командира Української Повстанської Армії (УПА), голови Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР), провідника Організації Українських Націоналістів (ОУН), генерал-хорунжого Романа Шухевича (псевдо: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка» тощо).
Роман Шухевич загинув у селі Білогорща Львівської області у бою з підрозділами Внутрішніх військ та УМДБ.
На світанку, 5 березня 1950 року агенти МДБ оточили село Білогорща біля Львова. На одну з хат влаштували облаву. Операція тривала пів години. Об'єкт чекістської уваги – командир УПА Роман Шухевич – встиг застрелити двох нападників. Після цього його прошили автоматною чергою. Зв'язкова командира Галина Дидик встигла випити отруту, проте підпільниця не померла, оскільки її одразу повезли до реанімації, вилікували, піддали жорстоким допитам й засудили до 25 років таборів.
Зі звіту міністру держбезпеки СРСР Вікторові Абакумову: «Ввійшовши в будинок, наша група приступила до операції, під час якої Шухевичу запропонували здатися. У відповідь на це Шухевич вчинив збройнив спротив, відкрив вогонь з автомата, яким убив майора Ревенка – начальника відділу Управління 2-Н МДБ УРСР – і, попри вжиті заходи щодо захоплення живим, під час перестрілки був убитий».
Також МДБ повідомляло, що четверо родичів командира заарештовано, восьмеро оформлені на виселення, одного готують до вербування, щоб знайти інших зв'язкових, ще один завербований і направлений на пошук підпілля.
У березні 2000 року газета «Киевские ведомости» надрукувала спогади Юрія Шухевича (сина Романа Шухевича), який згадував, як слідчий Гузеєв, привів його до гаражу Львівського обласного управління МДБ, де він побачив тіло свого батька: «Батько лежав на соломі у вишитій сорочці, на правій стороні обличчя було видно слід кулі, а під груддю було три рани, на голові поруч із кульовим отвором обпалене волосся. Значить, застрелився, – подумав я».
Ймовірно, внаслідок нескоординованих дій опергрупи, для якої поява Шухевича стала несподіванкою, командир отримав смертельне поранення, скотився вниз по східцях і, не бажаючи потрапити живим до рук чекістів, сам пустив собі із «Вальтера» кулю у скроню.
Згідно з Постановою УГВР від 7.07.1950 р. Голова Генерального секретаріату УГВР Роман Шухевич – «Лозовський» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
Згідно з Постановою УГВР від 7.07.1950 р. Головний командир УПА генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич – «Тарас Чупринка» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
В жовтні 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка Роману Шухевичу присвоєно звання Героя України.
З метою вшанування пам'яті Романа Шухевича в Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини оформлено тематичну експозицію.
Пам'ятаємо, не забуваємо, тому перемагаємо!
Слава Україні! Героям Слава!
Методистка Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини,
Оксана Волянюк
