«Де ростем, там мусимо цвісти»: у Тернопільській ОУНБ діє виставка

У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Де ростем, там мусимо цвісти», приурочену до 75-річчя від дня народження поета, художника, громадсько-політичного діяча Михайла Левицького.

Михайло Левицький — член Національних спілок письменників, художників, журналістів України. Співзасновник і перший голова крайової організації Народного руху України. Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Блажкевич, учасник всеукраїнських, обласних мистецьких виставок, автор трьох персональних виставок живопису. У творчій скарбниці літератора — дев’ять поетичних збірок. Його вірші включено в шкільні програми.

Народився Михайло Васильович 16 березня 1948 року на Львівщині. Від 1983 року жив і творив на Тернопіллі.

«Поетом барви» назвав Михайла Левицького письменник Петро Сорока, зауваживши, що «таких поетів завжди було мало, і їх можна полічити на пальцях однієї руки. Їхню поезію треба просто пити, як п’ють вино, як квітка спиває росу, а бджола — нектар».

На виставці представлено творчий доробок Михайла Левицького: книги поезій, публікації творів на сторінках літературно-мистецьких часописів, альманахів, антологій; живописні роботи. Акварелі Михайла Васильовича, за словами Петра Сороки, можна розглядати «як своєрідні ілюстрації до його ліричних мініатюр». Окремі роботи митця включено у каталоги Тернопільської обласної організації НСХУ.

Поетична та малярська творчість Михайла Левицького привернула увагу дослідників, краєзнавців. Серед матеріалів експозиції — літературознавчі та мистецтвознавчі розвідки Петра Сороки, Богдана Ткачика, Євгена Зозуляка, Гордія Безкоровайного. Викликає зацікавлення історія редагування збірки поета «Мамині перепілки» у видавництві «Каменяр», яку розповіли львівський літератор Андрій Грущак на сторінках часопису «Дзвін» та Богдан Мельничук у часописі «Вільне життя плюс».

Виставка знайомить також зі спогадами про поета і митця його друзів, однодумців і тих, хто знав та спілкувався з ним: Георгія Петрука-Попика, Володимира Колінця, Мирона Нестерчука, Андрія Грущака, Іларіона Пилипця, Богдана Мельничука, Михайла Іващука та інших.

Література про життєвий і творчий шлях М. Левицького включена до бібліографічних покажчиків, укладених фахівцями Тернопільської ОУНБ: «Мисці Тернопільщини» (Тернопіль, 2015), «Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2023, 2018, 2008 рр.».

«Поет М. Левицький залишив нам Золотий скарб свого земного життя — невмирущу поезію і прозорі, немов скупані росою з останньої пелюстки літа, акварелі» (Богдан Ткачик, народний художник України).