Народжені в Бишках. Жінки-учасниці визвольного руху
Багато їх, світлих і трагічних сторінок нашої історії, де жінка – серед головних дійових осіб, жінка, яка ніколи не була «слабкою статтю» – ні в побуті, ні в звитязі, ні в творчості чи відданості вірі.
Українська жінка брала активну участь у національно-визвольному русі проти ворожих Україні шовінізму, нацизму і більшовизму, які жорстоко та цілеспрямовано знищували українську націю. В рядах УПА пліч-о-пліч із чоловіками воювали тисячі жінок, які загинули в бою, не здалися ворогові живими, а потрапивши в полон не зламалися під тортурами каральних органів (переважно НКВД–МВД), були закатовані в тюрмах, або засуджені на багато років позбавлення волі й перебували у спецтаборах для політв’язнів ГУЛАГу.Серед жіноцтва с. Бишки також були свої жінки-героїні. Потрібно згадати Теклю Антоляк-Пайончківську Бернатович, Теодозію Ґоляш-Гайдук, Ксенію Марків-Дубову, Марію Саган-Марків, Надію Хомицьку-Джуровську, Марію Федоран-Гайдук, а також Галю Залуцьку, яка загинула в с. Бишки.
Текля Антоляк-Пайончківська-Бернатович народилася 1912 року в с. Бишки Бережанського району на Тернопільщині (тепер Козівська селищна громада Тернопільського району, Тернопільської області) в селянській родині Миколи та Анни. Отримала початкову освіту. Від двох шлюбів мала двох синів: Володимира та Ігоря. Активно допомагала повстанцям УПА, переховуючи, годуючи та доглядаючи бійців. В 1950 р., разом із дітьми, була депортована в Іркутську область (с. Суєтіха). Свій останній спочинок знайшла на рідній землі в 1986 році. Поховали Теклю Антоляк-Пайончківську-Бернатович у с. Ценів на Тернопільщині.
Теодозія Ґоляш-Гайдук народилася 1917 року (с. Бишки Бережанського району, Тернопільщина) в родині селян Івана та Тетяни, які виховали п’ятеро дітей. Була дружиною Семена Гайдука, повітового провідника ОУН, який загинув у 1940 р. Енкаведисти заарештували жінку 3 жовтня 1940 р., а 28 червня 1941 р її розстріляли в Тернополі. Теодозія Ґоляш-Гайдук похована в спільній могилі жертв НКВД у Тернополі.Емілія Левицька-Завойовська народилася у селянській родині в 1920 р (с. Бишки Бережанського району, Тернопільщина). Отримала неповна середню освіту. Після смерті першого чоловіка Івана Івашківа у 1930 р., який помер від ран отриманих у сутичці з поляками, вона приєдналася до національно-визвольного спротиву ставши активним членом ОУН. Протягом тривалого часу була зв’язковою ОУН і лише в 1944 р. перейшла в підпілля в 1944 р. Після арешту НКВД та пройшовши тюремні тортури була засуджена на 10 років сибірських таборів. Її дочці прийшлося виховуватися в чужих людей. Після закінчення терміну ув’язнення пані Емілія сподівалася повернутися в Україну але отримала відмову. Так і померла мужня жінка на чужині у 80-х роках.
Детальніше — за посиланням.
Іван Мартинюк,
заввідділом Музею національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (с. Бишки)
