У Тернопільському обласному художньому музеї відкрито виставку малярства Івана Хворостецького
Тернопільський обласний краєзнавчий музей запрошує відвідати виставку і насолодитися красою природи у баченні Івана Хворостецького, присвячену 145-річчю від дня народження митця.
Іван Хворостецький народився 18.04.1888 р. у с. Юридики біля Почаєва. В іконописній майстерні Свято-Успенського собору Почаївської Лаври зробив перші кроки в малярстві. Згодом брав участь у розписах церков у с. Пустовіти (нині Полтавська обл.), м. Біла Церква (Київська обл.). Понад усе хотів учитися живопису. Молодому іконописцеві пощастило – він вступив до Київського художнього училища, де в той час викладали відомі майстри - О.Мурашко та Ф.Кричевський. За довгих сім років навчання Хворостецький став художником-професіоналом. Прагнучи вдосконалення, вступив до Петербурзької Академії мистецтв. Війна та революція не дозволили продовжити навчання і Хворостецький повернувся до Києва, де почав працювати вчителем малювання в сільських школах під Києвом. В 1925 р., у віці 37 років вступив до Київського художнього інституту. Встигав багато – вчився, малював, брав участь у художніх виставках, викладав у Київському художньому технікумі, вів студію образотворчого мистецтва в Київському палаці піонерів. Пізніше продовжив викладацьку діяльність у вищій школі – спочатку Київському інженерно-будівельному інституті, а згодом – у Київському художньому інституті, де став асистентом В.Кричевського.
На початку Другої світової війни будинок у Києві, де жив І.Хворостецький, було зруйновано вибухом бомби. Всі довоєнні твори, за винятком чотирьох картин, які зберігались у Державному музеї українського мистецтва, згоріли. Це стало трагедією для мистця. Хворостецький повернувся до рідного дому в с. Юридики. Щоб вижити, змушений був ходити до селян поденно: косити, жати, молоти і «уривками» малювати етюди. «Уривками», тому, що важка щоденна робота не залишала ні часу, ні сил. Адже йому було 60, і все, що доводилося робити задля шматка хліба, давалося дуже нелегко.На початку 1950-х рр. І.Хворостецький з групою художників-мариністів тричі побував у Гурзуфі (Крим). Ці подорожі мали велике значення. Йому важливо було знову відчути себе у колі товаришів по професії, поринути у процес творчості після викреслених війною років.
Поїздки до Криму виявилися надзвичайно плідними. Вони остаточно повернули художнику творчі сили і колишню майстерність. Хворостецький, який все життя малював переважно київські і волинські пейзажі - спокійні, співучі, з рівним далеким горизонтом, зумів відчути і точно передати зовсім інший ритм, масштаб і образи кримської природи.На виставці представлено 44 етюди, з них – 25, виконаних у Криму. Всі вони названі і датовані автором. Це переважно невеликого розміру (бл. 25 х 35 см) краєвиди, виконані олією на картоні. Сюжети – море і скелі: «Море», «Берег моря» (обидва – 1952), «Прибій» (1953), «Гора Аю Даг» (сер. 1950) та ін. У цих найпростіших етюдах присутнє авторське відчуття цінності найменшого куточка землі. Колірні вирішення етюдів досить різноманітні. У кримських пейзажах Хворостецький посилив і розширив свою кольорову гаму. Його палітра значно збагатилася і стала більш інтенсивною. Навіть набуваючи яскравості, колорит краєвидів залишився гармонійно-стриманим.
Ольга Ваврик, заступник директора ТОХМ
Фото: Наталя Огінська
