«Політик і майстер історичної прози»: у Тернопільській ОУНБ діє виставка до 140-річчя від дня народження Осипа Назарука
Осип Тадейович Назарук, відомий український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Народився 31 серпня 1883 р. в місті Бучачі на Тернопільщині в родині кушніра. На честь вшанування 140-річчя від дня народження нашого славетного земляка, у відділі міського абонементу Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Політик і майстер історичної прози», на якій представлено низку видань письменника із фонду книгозбірні. Виставка функціонуватиме з 30 серпня по 05 вересня 2023 року.
Осип Назарук навчався в Бучацькій та Золочівській гімназіях. За пропаґанду соціалізму його відрахували з Бучацької гімназії. Згодом вивчав право у Львівському університеті, а в 1908 році закінчив юридичний факультет Віденського університету.
Покликанням Назарука зі студентських років стала політика, але водночас, вабила і публіцистика.
Як письменника його постійно цікавила історична тематика, погляд зупинився, зокрема, на двох яскравих постатях минулого — князі Ярославі Осмомислі та султані Роксолані. Першою вийшла з друку у 1918 році повість «Князь Ярослав Осмомисл. Українська повість з 12-го століття у двох частинах», яку Товариство «Просвіта» нагородило престижною «Михайловою премією». Читачі дуже активно розкуповували повість, її почали вивчати у школах. У цей період написав ще дві повісті — «Проти орд Чінгісхана» і «Роксоляна. Історична повість з 16-го століття», проте, видати їх не вдалося, на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну.
1916 року з друкарні Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові вийшла ґрунтовна праця Осипа Назарука «Слідами Українських Січових Стрільців». Невдовзі у Відні побачила світ книжка «Над Золотою Липою», у Львові вийшла книжка — «З кривавого шляху Українських Січових Стрільців»
Від жовтня 1918 року Назарук займав посаду секретаря філії Української Національної Ради ЗУНР у місті Львові. У 1919 році мав зустріч з гетьманом Павлом Скоропадським як представник УНР ЗУНР. У складі Українських січових стрільців (УСС) перебував у місті Кам’янці-Подільському, де з червня 1919 року керував роботою пресової квартири Української Галицької Армії. Увійшов до уряду Директорії, одночасно редагував газету УГА «Стрілець».
У серпні1919 року здійснив наукову екскурсію до дністровської перлини – Бакоти. У видавництві «Стрілець» вийшла книжечка Осипа Назарука «До Бакоти. Враження з подорожі до української Помпеї”. Саме у мальовничому Кам’янці-Подільському почав писати повість «Роксоляна».
У період Західноукраїнської Народної Республіки, Осип Назарук займався питаннями преси і пропаганди. Коли ця «третя будова української державності» закінчилася невдачею та Галичина опинилася під гнітом панської Польщі, він еміґрував за океан – у Канаду, а згодом до США.
Повернувшись до міста Львова в 1928 році, Назарук очолив редакцію газети «Нова Зоря». У різних видавництвах Львова вийшли друком його публіцистичні твори : «Вчасна війна в північній Альберті», «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція», «Галицька делегація в Ризі», «Спомини учасника», «Венеція. Катедра святого Марка», «Галичина і Велика Україна», «Замах на церкву» та багато інших.
Перед загрозою радянської окупації 1939 року, Осип Назарук був змушений еміґрувати до міста Кракова у Польщі, де помер від інфаркту 31 березня 1940 року. Похований на місцевому Раковицькому цвинтарі.
Чимало з того, що написав Осип Назарук, залишилося в рукописах. Але й на твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого «визволення» 1939 року, книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім’я Осипа Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повернулися до читача.
