«Лесь Курбас. Розстріляний геній українського театру»: у Тернопільській ОУНБ відбувся вечір-спомин

2 листопада 2023 р. у відділі літератури з мистецтва Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбувся вечір-спомин «Лесь Курбас. Розстріляний геній українського театру», приурочений 86-й річниці трагічної смерті Леся Курбаса.

На заході — Оксана Ковцун (директор обласного комунального меморіального музею-садиби Леся Курбаса) та Соломія Дупля (науковий співробітник музею-садиби Леся Курбаса) — відзначили спадок та вплив Курбаса на українську культуру і театральне мистецтво, розкрили важливі аспекти життя та творчості режисера.

Запрошені студенти Тернопільського кооперативного фахового коледжу мали можливість переглянули відео-ролик «Лесь Курбас і Микола Куліш: борці за національну культуру та ідею», з якого дізналися про роль цих видатних особистостей в розвитку української культури та ідентичності.

В заході також взяла участь Ольга Василишин — попередній керівник, яка більше тридцяти років присвятила музею-садибі Леся Курбаса.

Такі вечори допомагають поколінням вшановувати спадок видатного митця та вивчати його внесок у розвиток українського мистецтва.

Довідка.

У 1887 році, 25 лютого - на Львівщині у родині акторів народився Лесь Курбас (справжнє ім’я Олександр-Зенон Курбас). Фундатор модерного українського театру, актор, режисер, драматург, засновник театру «Березіль», перекладач, репресований сталінським режимом.

Навчався у Львівському та Віденському університетах. У цей час захопився театральним експериментаторством, закінчив драматичну школу при Віденській консерваторії. У цей час захопився театральним експериментаторством, закінчив драматичну школу при Віденській консерваторії.

Після навчання заснував у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр. На запрошення режисера Миколи Садовського переїхав спочатку до Києва (де заснував “Молодий театр” та “Березіль”), а потім до тодішньої столиці УСРР – Харкова.

Лесь Курбас заснував шість театрів, перший серед радянських діячів мистецтва отримав театральну медаль Парижа у 1925 році, на одеській кіностудії зняв декілька стрічок, виховав плеяду молодих і талановитих акторів українського театру, разом із драматургом  Миколою Кулішем створив неперевершений творчий тандем, написав низку статей із драматургії.

Завдяки Курбасу українське сценічне мистецтво європеїзувалося, відкривало для глядачів нові теми, героїв, прийоми. Він намагався поєднати національні традиції з найновішими формами європейського театру. Митець хотів змусити глядачів позбутися відчуття національної меншовартості. Закликав подолати обмеження свободи самовираження й не боятися виходити до світу з мистецькими пошуками та експериментами. 

Цей рух до оновлення культури насильно припинили 1937 року. Курбаса та співзвучне йому покоління українських митців нарекли Розстріляним відродженням.

Лесь Курбас був однією з зірок українського відродження, тож не міг не привернути увагу чекістів. Почалося все з жорстокої критики його творчості як невідповідної стандартам пролетарського мистецтва. Звинувачений у схильності до українського націоналізму, Курбас наприкінці 1933 року залишив свій театр у Харкові та переїхав до Москви. Тут працював у державному єврейському театрі. 26 грудня 1933 року чекісти заарештували Курбаса у Москві.

«Курбас Олександр Степанович, – йшлося в постанові про арешт, – викривається в тому, що був членом контрреволюційної Української військової організації».

9 квітня 1934 року судова трійка колегії ГПУ засудила Курбаса до 5 років таборів. Та на волю режисер ніколи не вийшов. 3 листопада 1937 року до двадцятої річниці «Жовтневої революції» у Соловецькому таборі особливого призначення Леся Курбаса розстріляли.

Пам’ять про Леся Курбаса вшанована у назвах вулиць, пам’ятних дошках, його ім’я внесено до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО. Ідеї Курбаса втілюються у створеному державному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, новатори та революціонери театру нагороджуються  премією його імені.