Левко Лепкий — багатогранна творча особистість
7 грудня 2023 року минає 135 років від дня народження поета, композитора, редактора, видавця Левка Сильвестровича Лепкого.
Левко Лепкий — багатогранна творча особистість. Він — автор стрілецьких пісень, віршів, оповідань, фейлетонів, літературно-критичних статей, сценічних картинок, невеликих п’єс зі стрілецького життя, автор музики знаменитої стрілецької пісні-реквієму «Журавлі» на слова Богдана Лепкого.
Лев Лепкий був співзасновником і редактором видавництва «Червона калина», співпрацював у музичному видавництві «Сурма», редагував сатирично-гумористичні журнали «Комар», «Будяк», «Зиз», «Жорна». Заснував у Львові перший на західноукраїнських землях літературно-мистецький театр «Співомовки», для якого писав пісні, гумористично-сатиричні куплети, одноактівки, був режисером, вів конферанс. Організував ляльковий театр гумору та сатири «Вертеп наших днів», з яким гастролював містами та селами Галичини.
Був співорганізатором Легіону Українських січових стрільців, створив зразки однострою для січовиків. Разом з четарем Іваном Іванцем запровадили стрілецьку шапку — мазепинку. Л. Лепкому належать проекти пам’ятних знаків на могилах січових побратимів. У Винниках під Львовом зберігся пам’ятник стрільцям, виконаний за його проектом.
Левко Лепкий створив багато графічних малюнків для хроніки бойових дій УСС. Завдяки йому та іншим січовикам збережено документальну історію УСС в описах боїв, світлинах, картинах, романтичній стрілецькій поезії та піснях.
У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжково-ілюстративна виставка, приурочена 135-річчю від дня народження Левка Лепкого.
На виставці представлена літературна спадщина Левка Лепкого – вперше видані окремою книжкою «Твори» Л. Лепкого (Тернопіль: Терно-граф, 2001. 296 с.). Збірник охоплює багатогранну творчість митця, включає пісні, поезію, оповідання, стрілецькі спогади, наукові статті.
Співець стрілецької слави Л. Лепкий написав понад півтора десятка стрілецьких пісень. З частиною їх знайомлять книжки виставки «Чуєш, брате мій… : стрілецькі пісні Левка Лепкого» (Тернопіль, 1990. 65 с.) та «Журавлі» (Тернопіль: Збруч, 1999. 91 с.). Тут представлено й збірки, в які включена поезія Л. Лепкого: «Українська авангардна поезія, 1910-1930», «Стрілецька Голгофа», «Ой у лузі червона калина», «Стрілецькі пісні», «Дзвони Лисоні» інші; проза на сторінках часопису «Народознавчі зошити»…
Виставка знайомить також з розвідками, присвяченими Л. Лепкому Федора Погребенника, Лілії Зінчук, Наталії Стрілець, Володимира Парація, Миколи Лазаровича, Лілі Сироти інших; із спогадам Богдана Лепкого про брата із книжки «Казка мого життя».
В експозиції представлено й збірники матеріалів обласної (2013 р.) та всеукраїнської (1999 р.) конференцій «Лев Лепкий в історії української культури»; бібліографічний покажчик бережанських музейників, присвячений Л. Лепкому, та бібліографія із фондів Тернопільської універсальної наукової бібліотеки із покажчика «Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини».
У Тернополі щорічно вручається Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких за значний вклад у розвиток української культури. Імена діячів, удостоєних премії названі в довіднику-антології «Сподвижники поля духовного», укладеному тернопільськими краєзнавцями В. Уніятом та М. Ониськівим.