На Тернопільщині відновили дерев’яну церкву XVІІІ століття
Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини у 2023 році обстежив дерев’яну церкву XVІІІ ст. у с. Надрічне на Бережанщині, яку вдалося відремонтувати з ініціативи отця пароха Зеновія Бідули за кошти місцевих мешканців та благодійників.
Тепер історію відновлення церкви як приклад збереження пам’ятки фахівці Центру розповіли громадськості.«Протягом 2021—2023 рр., незважаючи на ковід і війну, тривали ремонтні роботи. Ініціатором був отець парох Зеновій Бідула, який служить біля вівтаря у Надрічному вже майже чверть віку. Кошти збирали усім селом, хоча спочатку не всі бачили в цьому доцільність. Але від правильної позиції священика, як ми зрозуміли, залежало багато», — розповідають у Центрі.
Церква св. Миколая вже більше 20 років була недіючою, адже в селі у 2000 р. було побудовано нову церкву. В подібних ситуаціях старі церкви часто занепадають, але у Надрічному цього не допустили. В старій церкві св. Миколая почали здійснювати заупокійні богослуження. Своєчасно було виявлено, що стара покрівля в деяких місцях починає протікати і руйнуються дерев’яні конструкції. Тому виникла потреба захисту святині.
Варто зауважити, що рятівні заходи проводилися так, щоб зберегти автентичний вигляд сакральної споруди. Повністю замінено прогнилу бляху на банях і піддашші.
«В ідеалі мало б бути ґонтове покриття, але його встановлення наразі є надто коштовним і селу не під силу», — пояснює отець Зеновій Бідула.
Проведено заміну прогнилих дощок і пофарбовано фасад. Барабан головного купола, який був оббитий бляхою, тепер має нове дерев’яне покриття (виготовлене на Прикарпатті) і виглядає як давній зрубний. Разом з тим замінено новими старі хрестоподібні вікна. Малі бані були в незадовільному стані, тому їх замінили, зберігаючи первісні форми. На усіх банях збережені автентичні хрести. Виготовлено нові підпірні стовпці, на яких тримається піддашшя. Важливо, що дерев’яні вікна не замінено металопластиковими, як це ми часто спостерігаємо в інших селах. Вікна і двері пофарбовано жовтим кольором, який краще гармонує з фасадом, на відміну від попереднього, синього. Також проведено рятівні заходи на дерев’яній дзвіниці. Підупалий фундамент укріплений залитим по периметру бетоном. На фасаді замінено дефектні дошки і все пофарбовано.
«Цікаво, що іконостас у новій надрічнянській церкві св. свщм. Йосафата є копією іконостасу старої церкви. Так що традицію було збережено. Це теж приклад пошанівку старої церкви, — зауважують у Центрі. — Вважаємо, що ошатна церковця в Надрічному може бути включена до туристичних маршрутів мальовничою Бережанщиною».
Довідково:Історичні відомості про церкву св. Миколая.
1) У шематизмах УГКЦ до 1914 року включно дерев'яна церква в Дрищові (історична назва села Надрічне) датована 1771 роком будівництва. За переказом, церква у XVІІІ ст. перевезена з Рогатина Івано-Франківської області. Рік будівництва храму «1777» вирізьблений на одному з брусів зрубу.
2) Радянська влада в липні 1964 року примусово закрила церкву. Святиню не використовували за прямим призначенням до початку 1989 року, що негативно вплинуло на збереження будівлі.
3) Навесні 1989 року церкву віддали в користування громаді УГКЦ, в якій, після ремонту, провели перше богослужіння.
Детальніше: http://decerkva.org.ua/ter/nadrichne.html).
