Статут громади: 9 способів залучити жителів до прийняття рішень

Сьогодні, коли в громадах України активно відбуваються процеси відновлення, питання залучення громадян до прийняття рішень набувають особливої актуальності. Адже відновлення не може бути дійсно ефективним без урахування реальних потреб та інтересів населення. Експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» детальніше розібрали способи залучення громадян, проблеми, які можуть виникнути на цьому шляху, та правові підстави включення у статут цих інструментів і механізмів місцевої демократії.

Для з’ясування думок громадян та донесення їх до влади існує чимало інструментів місцевої демократії та механізмів залучення. Для того щоб вони ефективно використовувалися, мають бути належним чином регламентовані в правових документах. Насамперед у статуті громади, який є її головним документом, своєрідною місцевою конституцією. Тому, розробляючи статут, громада має максимально включити до його тексту механізми місцевої демократії та залучення громадян.

Але є проблеми. Багато громад досі не мають статутів, а там, де їх затвердили, механізми місцевої демократії нерідко потребують доопрацювання. Зокрема, у 10 громадах-партнерках Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» в Одеській області немає жодного затвердженого статуту, а ті декілька, що були прийняті в Миколаївській та Чернігівській областях, потребують доопрацювання саме з точки зору громадської участі.

Ускладнює ситуацію і те, що прийняття статуту поки що не є обов’язковим. Керівники багатьох громад часто не розуміють, яка в ньому необхідність, і не планують розробляти. Крім того, відсутній законодавчо затверджений типовий зразок статуту, лише певні рекомендації. Адже єдиний варіант не може бути застосований до всіх громад, які мають свої історичні, економічні, соціальні, демографічні та інші особливості. Ось і ламають собі голови в громадах, обираючи серед численних варіантів та зразків в інтернеті.

Визначення статуту громади закріплено в 19 статті закону «Про місцеве самоврядування в Україні»: «з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей … орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста». Тобто, як було зазначено вище, ця норма не є обов’язковою і має рекомендаційний характер.

Добровільність стосовно прийняття статуту зберігається й дотепер. Хоча завдання «законодавчого закріплення обов’язку щодо прийняття міськими, селищними і сільськими радами статутів» уже два роки як закріплене в Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

Крім того, у Верховній Раді очікує другого читання проєкт закону №7283 «Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Він передбачає обов’язковість прийняття статутів, але дає можливість відкласти цю подію до 2027 року.

Як було зазначено вище, держава поки що не затвердила законодавчо типовий зразок статуту. Щоб полегшити громадам це завдання, Мінрегіон у 2019 році створив робочу групу, яка розробила «Методичні рекомендації щодо розроблення Статуту територіальної громади». До розробки рекомендацій були долучені провідні національні експерти в сфері громадянського суспільства, що однозначно посилило їхню якість. Затвердження рекомендацій залишає в силі принцип добровільності стосовно прийняття статутів.

 Детальніше - за посиланням.