У Тернополі вшанували пам'ять Тараса Шевченка

9 березня 2024 року минає 210 років з дня народження батька української нації, великого генія Тараса Шевченка. З цієї нагоди у Тернополі відбулись пам’ятні заходи. Біля пам’ятника Тарасу Шевченку зібрались духовенство, тернополяни, представники влади. Священник відправив молебень, а присутні поклали квіти до монумента Великому Кобзарю. Участь у заході взяв перший заступник голови Тернопільської обласної ради Володимир Болєщук.

Довідково. Тарас Шевченко народився у селі Моринці Київської області (зараз це Черкаська область) у багатодітній родині кріпаків. У нього було 5 сестер та 2 брати. З раннього віку він виявляв здібності до поезії та малювання. У дяка він навчався грамоти. Коли хлопчикові було 9 років, померла його мати, а батько одружився ще раз. Мачуха жорстоко поводилася з дітьми.

Тарасові було лише 11 років, коли він осиротів. Хлопчик наймався на різну важку роботу і шукав собі наставника, щоб вчитися малюванню. Під час пошуків вчителя він їздив різними містами. Зрештою потрапив у наймицтво. З 1829 по 1831 роки Тарас жив у Вільнюсі, де юнак багато малював і майстерно опанував олівець. 1838 року його друзі художник Карл Брюллов та поет Василь Жуковський викупили Шевченка з кріпацтва. 

Здобувши свободу, Тарас Шевченко у 1838-1843 роках Шевченко навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Цей період він називав найсвітлішим у своєму житті, описуючи його в автобіографічній повісті "Художник". Тут він багато малював, успішно справлявся з іспитами, а також створив рукопис своєї майбутньої збірки поезій "Кобзар".

Дуже важливим роком для Тараса Шевченка став 1840. У продаж вийшла перша друкована версія "Кобзаря", в якому він висловив протест проти влади та прагнення свободи. Російська імперія піддала збірку цензурі, а російські критики агресивно прокоментували творчість поета.

В 1843-1847 роках повернувся до України і багато подорожував багатьма містами, робив замальовки і писав патріотичні вірші. Під час подорожей Шевченко написав багато антиімперських творів, які не могли бути надруковані, але їх таємно передруковували і вчили напам'ять. В 1845 році він написав свій знаменитий "Заповіт".

В 1947 році Шевченка заарештували за "мрії про можливість Україні існувати як окремій державі", виказані у його збірці "Кобзар". Після цього Шевченко 10 років провів в арештах і засланнях, і продовжив писати і малювати попри сувору заборону.

Після звільнення йому було заборонено відвідувати Україну. В 1859 йому нарешті дозволили приїхати в Україну, але знову заарештували в тому ж році. У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка "І виріс я на чужині...", де він висловив свої погляди на життя. У 1861 році він помер в Петербурзі, а перепоховали його в Каневі на Чернечій горі згідно з його заповітом. 

Тарас Шевченко був талановитим художником - він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800. До власних творів поет створював ілюстрації, любив малювати автопортрети. Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу. 1384 пам’ятники Тарасові Шевченку встановлено у світі. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили 1881 року в місті Форт-Шевченко.

Слова Тараса Шевченка, що надихають та допомагають боротися за Україну:

Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!

Вогонь запеклих не палить.

І на оновленій землі врага не буде, супостата, А буде син, І буде мати, І будуть люди на землі.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Нема на світі України, немає другого Дніпра,

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!

Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле.

Кохайтеся ж, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами.

Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик.