«Свою Україну любіть»: у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї діє виставка
9 та 10 березня – дні народження та смерті генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Його славетне ім’я пов’язане з історією нашого краю, оскільки восени 1846 року в складі Археографічної комісії він побував у Вишнівці, Кременці, Почаєві та навколишніх селах. Враження від подорожі по Волині потім вилилися у творах знаменитого поета, а перекази про його мандрівку живуть у народі і донині.
Перше пошанування пам’яті Кобзаря у Східній Галичині відбулося зразу ж після його смерті, у березні 1861 року, коли київський студент-медик В. Бернатович відвідав зібрання невеличкого гуртка львівських літераторів, де й розповів про цю сумну подію. Через рік у Львові уже широко відзначали першу річницю смерті великого сина українського народу. З цього часу такі заходи стали традиційними на західноукраїнських землях.Спочатку шевченківські дні проходили у містах, але вже з перших років ХХ століття на наших теренах не було жодного села, де б вони не відбувались. В їх організації та проведенні брали участь громадські товариства «Просвіта», «Руська бесіда», «Боян», а також студентська гімназійна, шкільна молодь, хори міщанських братств, відомі громадсько-політичні та культурні діячі того часу.
У Тернополі шевченківське слово вперше зазвучало на засіданнях гуртків «Громади» – нелегального товариства українських гімназистів, заснованого Михайлом Чачковським, що діяло у нашому місті впродовж 1864–1877 років. У 1880 році Олександром Барвінським були влаштовані перші прилюдні вечорниці пам’яті Т. Шевченка. А через чотири роки у великій залі нового замку відбувся перший великий концерт з пошанування пам’яті Кобзаря. З того часу шевченківські свята стали постійними для нашого міста.
До 210-ї річниці від дня його народження у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї 8 березня 2024 року відбулося відкриття виставки із фондових матеріалів «Свою Україну любіть».Серед представлених експонатів найбільш цікавими є такі:
- факсимільне видання щоденника поета, в якому записи починалися з червня 1852 року;
- його твори, що були надруковані у різні роки в країнах Європи і Північної Америки;
- листівки-копії прижиттєвих фотографій Тараса, як самого, так і в колі друзів, видані у Києві в 1974 році;
- живописний портрет, написаний невідомим художником у 1959 році;
- медалі, значки, марки, виготовлені як в сучасній Україні, так і в діаспорі.
Виставка діятиме до 21 березня.
