Тернопільський обласний краєзнавчий музей відзначив 111-річчя
У четвер, 11 квітня, Тернопільський обласний краєзнавчий музей відзначив 111-ту річницю від дня заснування. З цієї нагоди у комунальній установі відбулася мистецька імпреза «Музей без меж», присвячена історії становлення та розвитку закладу. Участь у ньому взяли представники духовенства, влади, військовослужбовці, волонтери, краєзнавці, митці.
«Музей – місце, де минуле й сьогодення переплітаються, проектуючи майбутнє. Скарбниця традицій, досвіду й знань нації, свідчення її унікальності. Саме тому ворог так люто нищить українські музеї. Нищить, не усвідомлюючи, що навіть зруйнувавши будівлі, спаливши експонати й книги, йому ніколи не стерти генетичної пам’яті, не змінити історії, як би не намагався, – акцентував керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк, звертаючись до присутніх. – Музей – місток між поколіннями. А наш краєзнавчий музей – ще й своєрідний сучасний культурний центр Тернопілля. Багатогранний, комфортний, інтерактивний, гнучкий, безбар’єрний. Заклад постійно вдосконалюється, прагнучи бути ще ближчим і цікавішим для своїх відвідувачів. Його мова – зрозуміла, а кожна експозиція – унікальна. У ньому немає випадкових людей. Кожен – хранитель часу, відданий обраному шляху».
Від імені керівництва обласної ради, виконавчого апарату й депутатського корпусу Олег Сиротюк подякував музейникам за професіоналізм, патріотизм, збереження культурної спадщини й історії, привітав з 111-річчям закладу та відзначив грамотами Тернопільської обласної ради.
Довідково.
Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований у 1913 році. Офіційно відкритий 13 квітня 1913-го як Музей Подільський Товариства «Народної школи» (засновник — польський географ Станіслав Сроковський, який також уклав путівник по музею).
Від травня 1932-го в Тернополі почав діяти Подільський музей при Кружку «Рідної школи».
Обидва вищевказані музейні заклади проіснували в Тернополі до часу вступу у місто червоної армії 17 вересня 1939-го.
26 грудня 1939-го Подільський музей при Кружку «Рідної школи» реорганізували, всі його фонди передали в новостворений Тернопільський історико-краєзнавчий музей. Реорганізований музей діяв у приміщенні на вулиці Качали, 2. Фонди поповнювалися матеріалами з повітових музеїв Береажан, Чорткова, а також творами живопису, скульптури і графіки Західної Європи XVIII поч. XX ст. націоналізованих маєтків графів Потоцький і Козібродських, баронів фон Добчіце зі Заліщиків, Кудринецького і Поморянського замків, приватних колекцій.
У червні 1941-го музейні експонати та обладнання перевезли в триповерховий старий будинок колишньої реальної школи на вулиці Брюкнера, 17, нині – Валова.
У період нацистської окупації музей продовжував працювати. 19 серпня 1943-го гестапо вилучило з музею 49 найцінніших живописних полотен. Працівниці музею Стефанії Садовській дивом вдалося вберегти значну частину музейних колекцій від грабунку. Найцінніші з них (картини що залишились, рідкісну кераміку, дорогоцінні монети, документи, тощо) вона власноруч заховала у глибоких музейних підвалах. Ризикуючи при цьому життям.
У часі боїв за Тернопіль будинок музею дуже постраждав. Ремонтні роботи розпочались 20 вересня 1944-го, а 15 липня 1945-го Тернопільський краєзнавчий музей знову відчинив двері для відвідувачів.
Урочисте відкриття сучасної будівлі краєзнавчого музею відбулося 30 грудня 1982-го. Було створено нову, за останнім словом музейної науки, експозицію.