18 травня – 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій.

Депортація кримських татар почалася 18 травня 1944 р. Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополя їх ешелонами відправляли на схід. До кінця наступного місяця виселили майже 200 тисяч осіб.

У місцях спецпоселень кримських татар використовували на важких виснажливих роботах, включаючи шахти, лісоповали, будівництво іригаційних каналів. Упродовж року від голоду, хвороб та виснаження загинуло тисячі кримських татар. Після того радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви.

Починаючи із 1968 року розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. Укінці 1960-х – на початку 1970-х років цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стільки самоприбули самостійно. До початку масового повернення наприкінці 1980-х років в Криму проживало близько 7 тисяч кримських татар.

Вічна пам‘ять жертвам геноциду кримськотатарського народу!