У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї діє виставка «Дністровський каньйон – одне із семи природних чудес України»
У відділі природи Тернопільського обласного краєзнавчого музею відкрито виставку фондових матеріалів «Дністровський каньйон — одне із семи природних чудес України». Експозиція приурочена до 15-річчя з часу створення національного природного парку.
Його називають: 250-кілометровим красенем, музеєм історії планети під відкритим небом, книгою сотворіння світу, підручником і музеєм геології. Його скелі утворились задовго до появи динозаврів. Він найбільший в Україні й один з найбільших у Європі. Тут сотні памʹяток живої та неживої природи, історії та культури. В його межах свій мікроклімат: весна сюди приходить раніше на 1-3 тижні, ніж у сусідніх територіях.Це – Дністровський каньйон – своєрідна форма рельєфу, глибока долина між кручами, яку утворила річка Дністер, одне з наймальовничіших та найцікавіших місць в країні, розташований на території чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.
У 2008 році за красу і унікальність він був визнаний одним із семи природних чудес України.
А 3 лютого 2010 року створено Національний природний парк «Дністровський каньйон» - природоохоронна територія в межах Чортківського району Тернопільської області.
Неповторність скельних відслонень річки Дністер та геологічних памʹяток, що були свідками подій упродовж 420 млн. років, отримала міжнародне визнання. Береги Дністра нагадують земну поверхню в розрізі, в них містяться скамʹянілі рештки флори і фауни, яким близько 500 мільйонів років.
Гордістю парку є травертинові скелі (вапнякова порода) – доволі рідкісні геологічні утворення з казковими печерами, гротами, водоспадами.
І найдовша у світі (понад 267 км) гіпсова печера Оптимістична, і найвищий рівнинний водоспад України Червоногородський (Джуринський) входять до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».
Флора і фауна каньйону різноманітні, унікальні і… до кінця не вивчені. Для прикладу, в 2016 році тут виявили комаху урофору Дзєдушицького, яку востаннє бачили понад 150 років тому.
