У Тернополі відкрили меморіальну дошку Сергію Коновалу

6 квітня у Тернополі на фасаді Дому ветерана відкрили меморіальну дошку Герою України Сергію Коновалу «Норду». Участь в пам’ятному заході взяв голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять про Сергія Коновала, його друга й побратима Тараса Петришина «Химери», разом з яким вони загинули біля Часового Яру рік тому, усіх бійців, які віддали життя за Україну, та мирних жителів Кривого Рогу, загиблих напередодні внаслідок балістичної атаки.

Меморіальну дошку відкривали батько та брат Сергія Коновала.

«Я познайомився з Сергієм на вишколі, це був також квітень 2016 року. Він був дійсно світлою людиною, яка жила, творила, дихала, любила, мріяла Україною. Тому він займався національно-патріотичним вихованням молоді, проводив численні просвітницькі акції, тому і постав цей Дім ветерана... Коли Сергій загинув, особисто у мене було відчуття, що у нас вже немає майбутнього. Але ми не маємо права зневірюватися! Переконаний, що найкращим вшануванням пам’яті Героя України Сергія Коновала є продовження його справ: маємо намагатися жити, вірити і боротися так, як він, і зробити все можливе, щоб наша держава вистояла і перемогла! Слава нації!» – сказав Богдан Бутковський.

Дружина Норда, волонтерка, радниця голови обласної ради Ольга Коновал розповіла, що чоловік завжди вчив її бути сильною.

«Сьогодні тільки на нас покладена велика місія берегти цю країну для майбутніх поколінь. Я дякую всім, хто продовжує справу Сергія, Тараса й інших загиблих воїнів. Я дякую нашій молоді, яка сьогодні є великими прикладом. Це була велика мрія Сергія. Дякую вам, друзі. Будьмо сильними і гідними наших Героїв!», – сказала Ольга Коновал.

Побратими, друзі, рідні та близькі Сергія Коновала поклали квіти та запалили лампадки, щоб пам'ять про Героя жила вічно.

Довідково:

Коновал Сергій Сергійович (позивний «Норд»; 29 травня 1992, Тернопіль – 6 квітня 2024, біля м. Часів Яр, Донецька область) – український громадський активіст, пластун, парамедик, військовослужбовець, лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Сергій Коновал народився 29 травня 1992 року в Тернополі.

Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №19. Закінчив Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (за спеціальністю – стоматолог).

Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник Революції гідності. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» ДУК «Правий сектор», згодом – командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор». Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку.

Засновник проєкту «Дім ветерана» в Тернополі. Працював у Тернопільському обласному молодіжному методичному центрі. Співорганізатор національно-патріотичних заходів. 2018 року став учасником благодійного велопробігу 20 штатами США на підтримку України.

Був оператором і співпродюсером фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Знімав кліп про Тернопіль на пісню місцевого гурту «Кожен з нас».

Під час повномасштабного російського вторгнення служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Тараса Бобанича «Хаммера» 67-ї ОМБр. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку.

Загинув 6 квітня 2024 року разом із побратимом Тарасом Петришиним біля м. Часів Яр на Донеччині.

Прощання із Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві.

Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя.

Нагороди:

- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно);

- орден «За мужність» III ступеня (14 березня 2023);

- звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (2024, посмертно);

- звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (19 квітня 2024, посмертно);

- орден «Лицарський хрест добровольця» (14 жовтня 2019);

- медаль «Доброволець АТО»;

- відзнака «Боєць, ветеран ДУК «Правий сектор»;

- Залізний Пластовий Хрест (2024, посмертно).

- почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня» (29.04.2022).