«Великий майстер слова»: у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка з нагоди 155-річчя з дня народження Василя Стефаника
14 травня виповнюється 155 років від дня народження видатного українського письменника, новеліста, громадського діяча Василя Стефаника — одного з найяскравіших представників української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. З цієї нагоди у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка «Великий майстер слова».
На виставці представлено:
- репродукції фотографій письменника з Северином Даниловичем, Вацлавом Морачевським;
- світлини будинків у Тернополі, де гостював новеліст;
- матеріали, створені до 100-річчя з дня його народження.
Довідково: Василь Стефаник народився у 1871 році в селі Русів на Івано-Франківщині у заможній селянській родині. У 1883 р. вступив до гімназії в Коломиї. Продовжив навчання в Дрогобичі. У 1892 р. вступив на медичний факультет Ягеллонського університету в Кракові. Навчання не викликало в нього захоплення і юнак поринув у літературне та громадське життя.
Його творчість стала глибоким художнім осмисленням життя українського села, важкої праці, людського болю, еміграції, соціальної несправедливості та драматичних переживань простих людей.
Письменник увійшов в історію української літератури як неперевершений майстер психологічної новели. Його твори вирізняються лаконічністю, емоційною глибиною та винятковою силою художнього слова. Новели «Камінний хрест», «Новина», «Кленові листки», «Сини» та інші стали класикою української літератури та здобули визнання далеко за межами України.
Окреме місце у творчості Василя Стефаника посідає тема еміграції українців, трагедії розлуки з рідною землею та пошуку кращої долі. Його твори й сьогодні залишаються актуальними, адже порушують вічні теми людської гідності, відповідальності, любові до рідного краю та сили духу.
У 1899 р. вийшла друком його перша збірка «Синя книжечка», визнана фахівцями значним явищем в українській літературі. Всього за життя автора вийшло друком одна за одною чотири збірки: «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), а також оповідання «»Діточа пригода», «Марія», новели «Катруся», «Осінь» та багато інших (усього 70 новел).
Вершиною художньої досконалості й композиційної оригінальності Василя Стефаника вважається новела «Новина», в основу якої було покладено справжню подію, що відбулася в селі Трійця в 1898 р. Творчий доробок Василя Стефаника здобув і світове визнання – його новели перекладено різними мовами.
Василь Стефаник був не лише письменником, а й активним громадським діячем. У 1908 році його обрали послом до австрійського парламенту, де він відстоював права українців Галичини та підтримував розвиток української культури й освіти.
Життя і творчість Василя Стефаника тісно пов’язані й із Тернопільщиною. Письменник неодноразово бував у Тернополі та інших містах краю, підтримував зв’язки з українськими громадськими й культурними діячами регіону. Його творчість мала значний вплив на розвиток літературного та мистецького середовища Галичини.
Постать Василя Стефаника є важливою частиною української культурної спадщини. Його творчість і сьогодні надихає нові покоління читачів, нагадуючи про силу правдивого слова, людяність і незламний зв’язок українців зі своєю землею.
