«Голоси, що чекають»: на Алеї Надії в Тернополі відбулася акція єднання і підтримки

27 серпня на Театральному майдані Тернополя, на Алеї Надії, відбулася поетична акція єднання «Голоси, що чекають». До заходу долучилися голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський, депутати, працівники виконавчого апарату та комунальних установ обласної ради. 

Місце для проведення акції обрали невипадково. Алея Надії – це портрети українських Захисників, які вже упродовж кількох років вважаються зниклими безвісти.

Хвилиною мовчання присутні вшанували всіх, хто віддав найдорожче – власне життя за свободу і незалежність України та за мирне майбутнє кожного з нас. У спільній молитві піднесли до Бога прохання про повернення всіх полонених і зниклих безвісти.

Учасники акції прикріпили біля портретів Захисників синьо-жовті сердечка зі словами: «Поки б’ється моє серце — я чекаю тебе. Повертайся».

На Алеї Надії звучали поетичні рядки та імена українських воїнів. За кожним ім’ям – окрема історія, родина, діти, батьки та кохані, які не втрачають віри у повернення найдорожчих людей. Під час акції говорили про необхідність підтримувати родини зниклих безвісти та берегти пам’ять про кожного Захисника. Для тих, хто чекає, важливо знати, що їхній біль не залишається непоміченим, а імена їхніх рідних продовжують звучати.

Сумом, болем, співчуттям, підтримкою і надією у серці кожного озвалися акорди пісні «Прилітають додому лелеки» у виконанні військового оркестру 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.

Акція «Голоси, що чекають» стала нагадуванням про родини, для яких війна триває у щоденному очікуванні. Поки рідних пам’ятають і чекають, живе надія на зустріч.