Депутати Тернопільської обласної ради прийняли звернення щодо недофінансування вторинної медичної ланки

Народні обранці вимагають у Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України терміново переглянути тарифи та коефіцієнти, відповідно до яких розраховується фінансування реальної вартості надання медичних послуг і передбачити прозорий механізм визначення заробітної плати медичних працівників.

«Затверджені у постанові тарифи на медичні послуги не покривають їх собівартості, оскільки у договорах з Національною службою здоров’я України застосовуються понижуючі коефіцієнти, які у свою чергу, ще значно знижують ці тарифи. Це призводить до катастрофічного недофінансування закладів охорони здоров’я та неможливості виконання покладених на них функцій. Наслідком недофінансування є скорочення медичних працівників та закриття медичних закладів. Національна служба здоров’я України при нарахуванні коштів до розрахунку бере глобальну ставку, а не базову, тобто фінансування відбувається не за кількістю наданих послуг за минулий місяць, а беруться показники за 2020 рік, рік у якому діяли карантинні обмеження, які призвели до зменшення кількості пацієнтів, що користувалися медичними послугами. Великим мінусом є те, що на сьогодні не оприлюднені калькуляції тарифів на медичні послуги: які складові вона містить, який відсоток заробітної плати в них, скільки передбачено на медичні препарати та витратні матеріали, харчування, стерилізацію і дезінфекцію, тощо. Наголошуємо, що 01 квітня 2021 року перестав діяти пакет перехідного фінансування («33 пакет»), за яким медичні працівники «вторинного» рівня надання медичної допомоги отримували доплати до заробітної плати. З відміною «33 пакету» та зменшенням обсягів фінансування за іншими пакетами різко зменшилась заробітна плата медичних працівників, що нівелює престижність медичних професій, тим самим прирівнює їх до рівня технічних працівників. Заклади спеціалізованої медичної допомоги, хоча і стали некомерційними підприємствами, не мають змоги надавати платні послуги через діючу постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах». Хоча постанова і дозволяє отримувати оплату за послуги надані пацієнту без направлення, це положення нівелюється умовами договору з Національною службою здоров’я України, де вказано, що без направлення в невідкладних випадках оплата забезпечується коштами Національної служби. Така медична реформа негативно впливає на медичне забезпечення незахищених верств населення», — зазначено у зверненні.