Ніл Хасевич — син волинської землі, талановитий художник-графік і незламний патріот, життя й творчість якого — яскравий приклад боротьби за волю та Незалежність України.

 

«Ніл Хасевич народився 25 листопада 1905-го в мальовничому селі Дюксин, що на Костопільщині. Батько відправив його на навчання до іконописної майстерні у Рівному, де хлопчик з дивним іменем знайшов розуміння самого себе й свого покликання. У 1922-му трапилася трагедія, яка вплинула на подальшу долю Ніла. Підвода, де був він та мати, зіткнулася з потягом. Мати загинула, а Ніл втратив ліву ногу. Французька компанія, що володіла залізницею, надала грошову компенсацію, яку Хасевич згодом витратив на вступ до Варшавської академії мистецтв, — розповідає Наталія Піщев, науковий співробітник музею. — У 1925-му юнак завершивши навчання у Рівенській гімназії та вирушив до Варшавської академії. У 1931-му Ніл Хасевич створив картину «Прання», за яку отримав відзнаку Ватикану. З 1931 до 1942-го року брав участь у 35-ти художніх виставках, зокрема, в Празі, Римі, Берліні, Варшаві, Львові, Лос-Анджелесі, Чикаго. Водночас він розуміє й свою просвітницьку місію та видає абетку для українських школярів. На початку ІІ світової війни художник повертається на батьківщину і долучається до підпільної боротьби УПА, керує друкарнею. За його ескізами створені бойові відзнаки для повстанців. Загинув Хасевич у бункері на хуторі біля села Сухівці на Рівенщині у 1952-му».

 

У творчому доробку Хасевича значне місце посідають портрети вояків, агітаційні плакати й листівки. Він випустив «Бофони» (грошові знаки бойового фонду УПА), розробляв проекти бойових прапорів, печаток і бланків.

 

Діятиме виставка до 25-го жовтня.