Мандруємо Тернопіллям: замок родини Калиновських XVII ст. у селі Сидорів
У селі Сидорів на стрімкому пагорбі височіє збудований з ламаного вапняку сірий замок. Його мури сягають завдовжки 178 метрів, а завширшки – 30 метрів. Найкраще збережена з дев’яти веж – північно-західна, що виступає за гострі кути стін. Це робить пам’ятку подібною до крейсера. Поряд із замком протікає швидка річка Суходіл, а на крутих сусідніх схилах милує око сосновий ліс.
Село Сидорів заклали 7 жовтня 1398 року як королівське. Із 1600-го Сидоровим володіли шляхтичі Калиновські. Точний час зведення замку досі не встановили. Колись над в’їзною брамою встановили таблицю з написом латинською мовою про те, що твердиню збудували в першій половині XVII ст. за наказом Чернігівського воєводи і володаря довколишніх міст Мартина Калиновського. Існує версія, що Калиновський пам’ятку лише укріпив і розбудував. Цей поляк був одним із найбільших ворогів Богдана Хмельницького, і його життя – приклад упертої людини, яка будь-якою ціною хотіла знищити повсталих козаків.
Найбільше Сидорів постраждав під час воєн з турками. Вони здобули твердиню у 1672-му році. Після турецького володарювання Сидорівський замок зазнав руйнації. Відтак, ті ж Калиновські його відбудували. Досі збереглася кам’яна плита з викарбуваним латиною написом, де йдеться про заснування твердині. Раніше на кожній стіні було по кілька веж. Тут розташовувалися й казематові укріплення, житлові та господарські будівлі. З бійниць можна було вести перехресний вогонь.
У 1770-му році замок перейшов до родини Бєльських, а потім – М’янчинських. Згодом Сидорів купив власник Тернополя Ф. Коритовський, але довго ним не володів і відпродав родині Пайгертів, нащадкам лицарів-хрестоносців. Пайгерти були власниками села та замку аж до приходу радянської влади у 1939-му. Оскільки ця родина отримала замок уже в занедбаному стані, то мешкала вона у новій резиденції. Із плином часу старі будівлі, стіни та вежі завалилися, а наприкінці ХІХ ст. їх частково розібрали місцеві жителі. Утім, вони обминули в’їзну вежу, над руїною якої досі висять таблиці з історією сидорівського «крейсера».
