Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: rada.trc@tor.gov.ua
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

09.11.2021
У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається унікальна чорнильниця
 
9 листопада щороку в Україні відзначають день писемності та мови. Його започаткували у 1997 року на честь Нестора Літописця.
 
«З 2000-го року у цей день усі охочі пишуть «Диктант національної єдності», котрий лунає у прямому ефірі «Українського радіо». Зараз диктант пишуть кульковою ручкою, а колись наші бабусі писали у шкільних зошитах пером, умочуючи його в посудину з чорнилом. Така ємність називалась чорнильницею. В Україні вона ще отримала назву «каламар» і особливого поширення набула в козацькі часи, — розповідають у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. — Перша старовинна чорнильниця знайдена археологами в давньоримському місті Геркулануме. Це — глиняна чаша, на дні якої зберігся осад темного кольору. Після проведення досліджень з’ясувалося, що це була найдавніша чорнильниця, в якій протягом тисячі років перебували давні чорнила, виготовлені з сажі, розведеної маслом. Згодом посудини для чорнильниць почали виготовляти з металу, рогу або шкіри. Чорнильниці зі скла вперше з’явилися в Англії».
 
Як зазначають у музеї, найзручнішими були чорнильниці — «непроливайки» або «невиливайки», які надійно тримали чорнила всередині. У «гирлі» «непроливайки» знаходилась спрямована всередину конусоподібна воронка. В таке «горло» чорнила легко заливалися і при падінні не розливалися. Їх ще називали учнівськими.
 
«Наявність в будинках у XVIII–ХХ ст. письмового приладдя, чорнила, чорнильниці, пера було невід’ємним атрибутом грамотності та освіченості його власника. Чорнильниці були різними за формою та розміром і виготовлялись з різних матеріалів: камінь, кераміка, метал, в тому числі й дорогоцінний, фаянс, порцеляна, полімер. Могли мати підставку і кришку або ж доповнення з кількох канцелярських предметів, таких як підставка для пер, перочистка, прес-пап’є для вимочування чорнил та ін. Вони несли естетичне та мистецьке значення і використовувались у повсякденному вжитку. Шкільне письмове приладдя, зокрема, чорнильниця поряд з грамотою навчала чистописанню та каліграфії», — зазначають у музеї.
 
У фондовій збірці музею зберігається скляна масивна чорнильниця, яка має форму гранчастого квадрата (10,5 х 10,5 см.). Висота — 7,5 см, вага — 2 кг. Поверхня корпусу оздоблена опуклим рельєфним орнаментом. Денце рельєфне. Зверху круглий глибокий отвір для чорнила. Накривається масивною металевою грибоподібною кришкою. Чорнильниця поступила до музею у 1965 році з села Салівка Чортківського району. Належала вона Батюку С. Я. (1891—1965 рр.), художнику, педагогу, майстру різьблення по дереву.
 
«Чорнильниця була головною окрасою письмового стола протягом кількох століть, а зараз їх можна побачити лише музеях, чи приватних колекціях», — підсумовють Галина Васильцьо та Галина Тарас, старші наукові співробітниці відділу фондів, які підготували розповідь.