У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї діє тематична виставка «Козак Мамай у просторі і часі»
На виставці, яка діятиме у музеї до 11-го січня, представлено 32 поштові листівки із серії «Культурна спадщина», а ще вдало доповнюють даний виставковий проект кольорові репродукції з зображенням козака.
Також привертають увагу книги сучасних українських істориків, у яких представлено козака-бандуриста як своєрідний історичний символ України.Виставку підготували співробітники відділу стародавньої історії Шумська Віра та Зборівська Оксана.
«Козак Мамай — ідеалізований образ козака, один із духовних символів України. З його іменем тісно пов'язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться). Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, промовок. Та найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап’янових чоботах і синіх шароварах; кругла поголена голова з закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум’яні щоки, — розповідають у музеї. — В оселях наших пращурів картини з його зображенням висіли на найпочеснішому місті. Образ козака-лицаря заворожує величною снагою, піднесеністю, своєю духовною і фізичною досконалістю. Він захищає всіх покривджених, допомагає чесним людям. На таких картинах козака Мамая завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на полотні відображав народну волю, свободу, а дуб — його стійкість, силу та безсмертя. А ще обов’язковим елементом композиції є зображення зброї, як символу мужності та бойового духу. Цього козака ні куля, ні шабля не брали, бо він безсмертний. Часто ще на таких полотнах ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа й чарки. Це були речі, пов’язані з і смертю козака, адже деякі з них клали в могилу та це символізувало скромну козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю. Ось таким через століття історії приходить до нас «Козак Мамай».
