Життя, віддане мистецтву: 30 жовтня минає 140 років з дня народження Михайла Бойчука

Бойчук Михайло Львович (1882-1937) – художник-монументаліст, майстер світового рівня, основоположник нового стилю монументального мистецтва, базованого на українських традиціях і європейських взірцях.

На відміну від багатьох своїх сучасників Михайло Бойчук не намагався розірвати зв’язок зі старим мистецтвом і творити нове з чистого аркуша. «Для нас не важливі хронологічна дата і походження твору. Хай це буде Єгипет чи Ренесанс, новгородська ікона чи мистецтво негрів, – це не має ніякого значення. Мистецтво шукає собі ґрунт у того народу, де воно в цей час розвивається, але коли твір мистецтва зростає, він стає інтернаціональним. Хіба хтось може допильнувати за тими широкими просторами, де мистецтво застосовується, і простежити за тим, якими майстрами створюється? Це, як вода, що скрізь просочується і для всіх однакова», – казав Бойчук своїм учням.

Джерелом натхнення для художника стало візантійське мистецтво, поєднуючи його образну систему із передовими європейськими напрямами, із українським народним мистецтвом, Бойчук спільно з учнями творив єдиний синтетичний стиль, в якому кожен вид мистецтва був би підпорядкований загальній ідеї. Бойчук мріяв про мистецтво для широких мас, яке творить життєвий простір людей – від стін до посуду, від книжок до меблів і килимів. Ідеологічно його твори не суперечили ідеалам Жовтневої революції 1917 року, але живописна мова була надто самостійною, надто прозахідною, надто формалістичною, тож влада визнала школу Бойчука шкідивою для радянського народу, а його разом з дружиною Софією Налепінською-Бойчук та учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром було розстріляно у 1937 році.

На щастя, його послідовники-однодумці, яких називають «бойчукістами», самі стали вчителями і забезпечили ідеям Бойчука безсмертя в своїх учнях, – розповідають у ТОУНБ.

Відео можна переглянути за посиланням.