Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: rada.trc@tor.gov.ua
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

01.09.2023

«Політик і майстер історичної прози»: у Тернопільській ОУНБ діє виставка до 140-річчя від дня народження Осипа Назарука

Осип Тадейович Назарук, відомий український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Народився 31 серпня 1883 р. в місті Бучачі на Тернопільщині в родині кушніра. На честь вшанування 140-річчя від дня народження нашого славетного земляка, у відділі міського абонементу Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Політик і майстер історичної прози», на якій представлено низку видань письменника із фонду книгозбірні. Виставка функціонуватиме з 30 серпня по 05 вересня 2023 року.

Осип Назарук навчався в Бучацькій та Золочівській гімназіях. За пропаґанду соціалізму його відрахували з Бучацької гімназії. Згодом вивчав право у Львівському університеті, а в 1908 році закінчив юридичний факультет Віденського університету.

Покликанням Назарука зі студентських років стала політика, але водночас, вабила і публіцистика.

Як письменника його постійно цікавила історична тематика, погляд зупинився, зокрема, на двох яскравих постатях минулого — князі Ярославі Осмомислі та султані Роксолані. Першою вийшла з друку у 1918 році повість «Князь Ярослав Осмомисл. Українська повість з 12-го століття у двох частинах», яку Товариство «Просвіта» нагородило престижною «Михайловою премією». Читачі дуже активно розкуповували повість, її почали вивчати у школах. У цей період написав ще дві повісті — «Проти орд Чінгісхана» і «Роксоляна. Історична повість з 16-го століття», проте, видати їх не вдалося, на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну.

1916 року з друкарні Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові вийшла ґрунтовна праця Осипа Назарука «Слідами Українських Січових Стрільців». Невдовзі у Відні побачила світ книжка «Над Золотою Липою», у Львові вийшла книжка — «З кривавого шляху Українських Січових Стрільців»

Від жовтня 1918 року Назарук займав посаду секретаря філії Української Національної Ради ЗУНР у місті Львові. У 1919 році мав зустріч з гетьманом Павлом Скоропадським як представник УНР ЗУНР. У складі Українських січових стрільців (УСС) перебував у місті Кам’янці-Подільському, де з червня 1919 року керував роботою пресової квартири Української Галицької Армії. Увійшов до уряду Директорії, одночасно редагував газету УГА «Стрілець».

У серпні1919 року здійснив наукову екскурсію до дністровської перлини – Бакоти. У видавництві «Стрілець» вийшла книжечка Осипа Назарука «До Бакоти. Враження з подорожі до української Помпеї”. Саме у мальовничому Кам’янці-Подільському почав писати повість «Роксоляна».

У період Західноукраїнської Народної Республіки, Осип Назарук займався питаннями преси і пропаганди. Коли ця «третя будова української державності» закінчилася невдачею та Галичина опинилася під гнітом панської Польщі, він еміґрував за океан – у Канаду, а згодом до США.

Повернувшись до міста Львова в 1928 році, Назарук очолив редакцію газети «Нова Зоря». У різних видавництвах Львова вийшли друком його публіцистичні твори : «Вчасна війна в північній Альберті», «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція», «Галицька делегація в Ризі», «Спомини учасника», «Венеція. Катедра святого Марка», «Галичина і Велика Україна», «Замах на церкву» та багато інших.

Перед загрозою радянської окупації 1939 року, Осип Назарук був змушений еміґрувати до міста Кракова у Польщі, де помер від інфаркту 31 березня 1940 року. Похований на місцевому Раковицькому цвинтарі.

Чимало з того, що написав Осип Назарук, залишилося в рукописах. Але й на твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого «визволення» 1939 року, книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім’я Осипа Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повернулися до читача.