Цьогоріч минає 145 років з дня народження Михайла Паращука, українського скульптора, художника, громадського діяча. У Тернопільській обласній бібліотеці для молоді розповіли про видатного краянина.
Народився Михайло Паращук 16 листопада 1878 р. в с. Варваринці на Теребовлянщині. Із 85-ти років скульптор Михайло Паращук тільки молоді роки провів у рідній Галичині та три роки в Києві. Решта його життя пройшла на чужині: у Польщі, Австрії, Німеччині, Франції, Естонії, Латвії, Болгарії.
Початкову мистецьку освіту здобув у С. Вуйцика, з яким працював у сусідньому Струсові (оздоблював костьол), і в Новому Санчі на Лемківщині. Згодом студіював у Краківській школі Красних Мистецтв, Віденській Академії Мистецтв у професора Венцеля. У 1907–1909 рр. вчився в академії Жульєна в Парижі. Деякий час працював у майстерні славетного О. Родена.
Брав участь у революційному русі 1905 р. проти російського царизму.
Під час Першої світової війни був в’язнем концтабору Таллергоф (1914). Потім працював в австрійському Червоному Хресті у Раштатті (1915—1918), де вів керамічну школу. У місті Вецляр виконав пам’ятник полеглим українським полоненим (1918, камінь). З 1918 р. як представник Червоного Хреста відвідував балканські країни. У 1920 р. перебував у складі дипломатичної місії УНР у Ревелі (Естонія).
Від 1921 р. і до кінця життя жив у Софії. Був одним з ініціаторів Болгарсько-Українського Товариства і товариства «Громада». 1926 р. організував з’їзд української еміграції і очолив Малу Раду, обрану на ньому.
Михайло Паращук працював у галузі портрета, декоративної та монументальної скульптури.
Творчість М.Паращука багатогранна. Він виконав близько 30 скульптурних портретів видатних діячів української культури - В. Стефаника, С. Людкевича, Т. Шевченка, І. Франка, М. Лисенка, О. Олеся, М. Яцківа, ряд жанрових композицій, в яких помітні риси роденівського імпресіонізму.
Михайло Паращук є автором відомого пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові (1905–1906, бронза, граніт) у співробітництві з А. Попелем. Брав участь в оформленні Оперного театру, Університетської бібліотеки і Промислового музею у Львові.
Детальніше – за посиланням.
