7 грудня – Всесвітній День української хустки
Це свято доволі молоде, його у 2019 році зініціювали Людмила Станіславенко (депутат Вінницької обласної ради, президент Міжнародного Клубу Успішних Жінок України) та громадські діячі з міста Вінниця. Ця ідея отримала велику підтримку в українській діаспорі і свято одразу набуло статусу Всесвітнього.
Саме в День української хустки у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї розповіли про цей головний убір, який з давніх-давен вважається оберегом та символом української жіночності.Головні убори виразно передають:
- дух часу;
- традиції;
- уявлення й смаки людей;
- їхній соціальний стан.
Хустка – один із елементів традиційного одягу українців, що викликає чи не найбільше уваги, а заодно і суперечок. Спробуємо відповісти на кілька актуальних питань.
Яка ж вона справжня українська хустка?
Елементи народного вбрання, які були виготовлені з тканини ще у давні часи, матеріально не збереглися до наших днів. Сьогодні про давній український одяг, зокрема про головні убори, ми дізнаємося з східних, руських та візантійських рукописів і книг. А також для ознайомлення велике значення мають твори мистецтва: живопис, графіка, фрески та мозаїки – з детально виписаними зображеннями князів та близьких до них людей.
Так, у Псалтирі XI ст. представлено князя Ярополка Ізяславовича (1085 р.), його дружину та матір (Фото 1). На сторінках рукопису добре видно головний убір заміжніх жінок – НАМІТКУ («сестру» хустини). Також про даний головний убір згадується у староруській пам’ятці ХІ ст. «Ізборніку Святослава 1073 р.» (Фото 2).
Національна особливість давньої української хустки полягала у тому, що вона була білого кольору. Підтвердження цього знаходимо у працях Гійома Левессара де Боплана, Федора Вовка, а також в описі шведського посла, який у 1657 році відвідував Б. Хмельницького тощо.
Виготовлялися власноруч: від тканого полотна до вишивання. Колись хустки в Україні вишивалися вовняними, бавовняними та шовковими нитками. Здебільшого були червоні, сині, зелені, жовті та рожеві нитки. Орнамент на них був геометричний, а вже у ХVІІІ столітті увійшов у моду і рослинний. Вони були квадратної форми, різні за розмірами, часто із тороками. (Фото 3)
Чи правильно вважати хустину фабричного виробництва, яку привезли з Америки автентичною українською?
Український етнолог Микола Шкрібляк зазначає, що перші хустки з рослинним орнаментом, були до нас завезені із Швейцарії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Вчений припускає, що квіткові композиції, які представлені на хустках того часу, розроблялися художниками та майстрами з професійною європейською освітою. Цю швейцарську технологію виробництва копіювали багато країн, зокрема Польща, Румунія, Японія. Через високий попит на хустки у Японії відкривається бізнес по їх виготовленню.
Ми і до сьогодні чуємо вислів «американська хустка», але насправді вони до Америки не мають жодного відношення. То чому ж вони називаються «американським»? Бо їх передавали, відсилали в посилках, привозили із собою українці з діаспори як подарунок родичам в Україні. Висновки робіть самі…
