Терно́пільський райо́н — адміністративний район у Тернопільській області, утворений у грудні 1966. Площею у 749 км², межує з Теребовлянським, Збаразьким, Зборівським, Козівським і Підволочиськимрайонами. Населення — 64,2 тис. осіб (2010; міське — 16,5 %, сільське — 83,5 %); із них — понад 90 %українці, мешкають також росіяни, поляки, білоруси, євреї. Районний центр — місто Тернопіль.
Адміністративний поділ
У районі — 56 населених пунктів: два смт (Велика Березовиця та Великі Бірки) і 54 села, об’єднані в 38 сільських та 2 селищні ради.
Транспорт
Залізничні станції — Бірки Великі , Великий Глибочок, Березовиця-Острів, Курники. Протяжність району з півночі на південь — 38 км; зі сходу на захід — 32 км.
Історія
У 2007 затверджено символіку району — герб і хоругву. У 15-16 ст. містами та містечками були Баворів,Буцнів, Великі Бірки, Острів, Чернелів-Руський.
До 1939 діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа»,«Відродження» та інші товариства. 1940-50-і активність проявляли ОУН і УПА; нині встановл. пам’ят. знаки на місцях загибелі героїв нац.визв. змагань, зокрема у с. Гаї-Шевченківські на місці криївки ком-ра 3-ї воєн.округи «Лисоня» В. Якубовського (псевдо «Бондаренко», 1994), спорудж. криївку-музей у с. Козівка, встановл. пам’ят. хрест у с. Стегниківці (обидва — 1999) та ін. У с.Козівка встановл. перший в області пам’ятник С. Бандері (1992, скульп. Б. Григоренко). Освяч. символ. могили полеглим за волю України у майже всіх насел. пунктах р-ну. Від січня 1940 до грудня 1962 райцентрами були Великі Бірки та Великий Глибочок.
Географія
Територія р-ну — на Поділ. височині. Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчлен. долинами річок, ярами і балками. На сході р-ну — горбисте пасмо Товтр. Трапляються карстові форми рельєфу. Покладикварц. піску, глини, вапняків, піщаників, торфу, самород. сірки. Є джерела мінерал. вод (побл. с. Настасів). Т. р. належ. до вологої, помірно теплої агроклімат. зони. Осн. річки — Серет із притокою р. Гнізна (басейнДністра). Площа лісів — 4,9 тис. га (береза, граб, дуб, липа, сосна, ялина, ясен). Переважають ґрунтичорноземні й опідзолені.
Економіка
Загальна площа земель с.-г. признач. — 61,8 тис. га, в тому числі рілля — 50,4 тис. га; сінокоси і пасовища — 9,8 тис. га. Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощ. районов. с.-г. культур.
У виробництвіві валового сукупного продукту: промислові підприємства — 39,1 %, сільськогосподарські господарства — 37,7 %, будівництво — 5,3 %, інші галузі — 17,9 %. У районі вирощують та виробляють (тис. т): зерн. культури — 65,7, цукр. буряки — 155,1, картоплю — 50,4, овочі — 9,9, м’ясо — 4,3, молоко— 25,3; яйця — 122 (млн. шт.).
Розвиток аграр. сектору, мінеральні ресурси та географічне розташування району зумовлюють структуру промисловості (на 2007): машинобудування і металообробка — 31,3 % (ТзОВ “Завод «Альфа-Газпромкомплект»[1], ВАТ «Тернопільвтормет»[2], ТзОВ «Тернопільський автоцентр КамАЗ»); пром-сть буд. матеріалів — 11 % (ВАТ «Комбінат із виробництва шляхобуд.матеріалів», ВАТ «Будіндустрія», ВАТ «Будматеріали»); харч. — 49,8 % (Мишковицький спиртозавод, м’ясоперероб. з-д, ЗАТ «Терноп. молокозавод»[3], ТзОВ «М’ясовіта», ВАТ “Птахофабрика «Тернопільська»); мукомел.-круп’яна і комбікорм. — 3,8 % (ДП «Ветсанзавод», ТзОВ «Тернопіль-комбікорм», ТзОВ «Віконт»); ін. — 4,1 %. На тер. Т. р. на кінець 2007 діяли 250 суб’єктів малого підприємництва — юрид. та 3010 фізич. осіб-підприємців. На січень 2007 зареєстр. 130 фермер. госп-в.
У галуз. структурі підпр. діяльності домінуючі: пром-сть, с. госп-во і торгівля.
Соціальна сфера
У Т. р.: Великобірківська школа-гімназія ім. С.Балея (2006) [4], 49 ЗОШ, 23 дит. дошк. заклади (2007), 3 позашкільні навчальні заклади, 2 музичні школи, ДЮСШ, меморіальні музеї С. Крушельницької, Стецьків Ярослава і Слави істор.-мемор. музей, шкільні-краєзнавчі кімнати, 56 бібліотек, 47 ФАП. Виходить районнаг. «Подільське слово». На тер. Т. р. розташ. пам’ятки арх-ри: церкви Різдва Іоанна Хрестителя (1747, мур.; с. Баворів), Непороч. Зачаття Пресв. Діви Марії (1744, мур.; с. Буцнів); палац (1720, мур.; с. Плотича), залізнич. міст (1897, с. Буцнів) та ін. У с. Лозова є телевежа (вис. 256 м).
Персоналії
На території Тернопільського району народилися музичні діячі Б., З.-Б., М. Антківи, психолог, педагог С. Балей, військові діячі С. Жидек, П. Ковалишин, В. Пасько, громадські діячі В., Г., Л. Гарматії, правник, держ. діяч Я. Давидович, громад. діяч, публіцист Я. Демидась, громадсько-політичні діяч В. Деревляний, письменники та історики В. Будзиновський, Мирон Кордуба, природознавець М. Ломницький, археолог, мистецтвознавець, історик І. Ґерета , поети С Алич (Мокрій), о. П. Ґерета, Л. Крупа, Василь Ярмуш, художники А. Єзерський, Х. Куріца-Ціммерман, журналісти Г. Макух, Б. Новосядлий, мистецтвознавець О. Смоляк, історик Я.Стоцький, краєзнавці Р. Мацелюх, Б. Пиндус, В. Уніят, В. Ханас, географ І. Тесля та ін., проживали фольклорист і музикознавець П. Медведик, письменниця, громад.-політ. діячка М. Куземко, політ. діяч Я. Стецько, проживають педагог, громад. діяч М. Миколенко, письменник П. Сорока, працювали і працюють господарники, громадські діячі Б. Косенко, В. Коломийчук, С.Кулик, О. Караванський, В. Крупніцький, М. Кубант, В. Нацюк, Й. Парнета, громадсько-освітній діяч Б. Головин, перебували Б. Бернстрем, Л. Кравчук, Д. Павличко, Й. Сліпий, Лесь Танюк, В. Федорович, І. Франко та ін.
Пам’ятки
На тер. р-ну виявл. археол. пам’ятки — серед. та пізн. палеоліту, мезоліту, трипіл., черняхів., висоц.,пшевор. і давньорус. культур, культури Лука-Райковецька, Ноа, західно-поділ. групи скіф. часу, доби бронзи , ран. залізн. віку та ін. В р-ні діють 2 держ. болот. заказники: Чистилів. орнітолог. та Серет. гідрологічний (розташ. побл. м. Тернопіль, між селами Чистилів, Великий Глибочок та Біла), пам’ятки природи місц. значення Настасів. дендрологічний парк. Гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення – джерела: Дичківське, Острівське [5], Смиковецьке, Ступківське й ін.
У районі є дві дерев’яні церкви.
Назва населеного пункту | Патрон церкви | Рік побудови |
---|---|---|
Тернопіль | Зарваницької ікони Матері Божої | 2008—2009 |
Йосипівка | святих Петра і Павла | 1910 |