Теребовлянський район

Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області. Утворений у 1939.

Площа — 1130,3 км² — 8,3 % % території області. Населення — 68,9 тис. осіб (2007), із них 99 % —українці (69 тис. 452 особи), 0,59 % — росіяни (414 осіб), 0,25 % — поляки (176), 0, 05 % — білоруси(32 особи), 0,084 % — інші національності.

Географія

Територією району пролягають залізниця Тернопіль-Чернівці й автодорога державного значення Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига.

Протяжність Теребовлянського району зі заходу на схід — 54 км, з півночі на південь — 42 км.

Теребовлянський район межує на заході з Підгаєцьким районом, на півдні — з Бучацьким і Чортківським, на сході — з Гусятинським, на північному сході — з Підволочиським, на півночі — з Тернопільським, на північному заході — з Козівським районами.

Розташований на Тернопільському плато Подільської височини в західній частині Правобережного лісостепу.

Місцевість району має вигляд схилястого плато, прирічкові схили почленовані мережею ярів і балок. Північно-східна частина Теребовлянського району — це відроги Товтрового кряжу; гори Могила (379, 5 м), Макова (363, 1 м), Безіменна (380, 2 м), Бучина (376, 8 м) утворюють висоти південно-західної частини району.

Різноманітний рослинний і тваринний світ Теребовлянщини. Ліси, переважно листяні із окремими вкрапленнями хвойних порід, багаті на звірину і птахів. Тут зустрічаються олень, дикий кабан, козулі,лисиці, зайці та інші звірі.

Екологія

У Теребовлянському районі нараховується два державних заказники, один з яких республіканського значення, 14 ботанічних пам’яток природи місцевого значення, 6 гідрологічних державних пам’яток, одна зоологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Державний гідрологічний заказник республіканського значення знаходиться поблизу сіл Семиківці таСоснів. Заболочена заплава річки Тудинки, правої притоки Стрипи, є регулятором її водного режиму, притулком і місцем відтворення водоболотної фауни.

Адміністративний поділ

У районі — місто Теребовля, смт Микулинці та Дружба і 75 сіл. Одній міській, двом селищним та 40 сільським радам підпорядковано 78 населених пунктів.

Населений пункт	Орган місцевого самоврядування	Населення	Водойма
Багатківці	Багатківська сільська рада	682	Стрипа
Бенева	Бенівська сільська рада	374	Стрипа
Бернадівка	Струсівська сільська рада	282
Боричівка	Теребовлянська міська рада	550
Буданів	Буданівська сільська рада	1 634	Серет
Бурканів	Бурканівська сільська рада	856	Стрипа
Варваринці	Струсівська сільська рада	1 357	Серет
Великий Говилів	Великоговилівська	1 173	Тайна
Вербівці	Вербівська сільська рада	892	Звиняч
Вишеньки	Вишнівчицька сільська рада	27	Стрипа
Вишнівчик	Вишнівчицька сільська рада	627	Стрипа
Воля	Микулинецька селищна рада	817	Серет
Гайворонка	Гайворонківська сільська рада	508	Стрипа
Гвардійське	Гвардійська сільська рада	438	Мозолівка
Глещава	Грещавська сільська рада	779	Тарча
Гончарки	Соснівська сільська рада	33	Стрипа
Гумниська	Острівецька сільська рада	691	Серет
Дарахів	Дарахівська сільська рада	2 118	Брусинець
Дворіччя	Дворічанська сільська рада	560	Кнур, Свинуха
Деренівка	Деренівська сільська рада	531	Серет
Довге	Довгівська сільська рада	691	Серет
Долина	Долинська сільська рада	1 322	Серет
Дружба	Дружбівська селищна рада	1 647
Заздрість	Заздрівська сільська рада	929	Тюха
Залав’є	Плебанівська сільська рада	545	Серет
Зарваниця	Зарваницька сільська рада	342	Стрипа
Застіноче	Острівецька сільська рада	489	Серет
Зеленче	Підгайчицька сільська рада	431	Гнізна
Золотники	Золотниківська сільська рада	1 789	Стрипа
Зубів	Різдвянівська сільська рада	413	Серет
Іванівка	Іванівська сільська рада	1 592
Ілавче	Ілавченська сільська рада	1 575	Вовча Жила
Кам’янка	Дарахівська сільська рада	186	Брусенець
Кобиловолоки	Кобиловолоцька сільська рада	1 592
Конопківка	Микулинецька селищна рада	688
Котузів	Котузівська сільська рада	455
Кровинка	Кровинківська сільська рада	1 424	Гнізна
Кривки	Микулинецька селищна рада	264	Серет
Ладичин	Ладичинська сільська рада	1 208	Нішла
Ласківці	Ласківська сільська рада	1 946	Звиняч
Лозівка	Іванівська сільська рада	145
Лошнів	Лошнівська сільска рада	1 419	Гнізна
Малий Говилів	Великоговилівська сільська рада	437	Тайна
Малів	Підгайчицька сільська рада	354	Серет
Маловоди	Маловодівська сільська рада	275
Микулинці	Микулинецька селищна рада	3 457	Серет
Мшанець	Мшанецька сільська рада	1 098
Надрічне	Надріченська сільська рада	509	Стрипа
Налужжя	Струсівська сільська рада	505	Серет
Нова Брикуля	Хмелівська сільська рада	300
Нова Могильниця	Могильницька сільська рада, до якої входить ще Стара Могильниця	643	Гнила Рудка
Острівець	Острівецька сільська рада	420	Серет
Панталиха	Соколівська сільська рада	65
Папірня	Буданівська сільська рада	269
Підгайчики	Підгайчицька сільська рада	952	Серет
Підгора	Підгайчицька сільська рада	85
Підруда	Семиківська сільська рада	95
Плебанівка	Плебанівська сільська рада	1 172	Гнізна
Раковець	Соснівська сільська рада	285	Стрипа
Романівка	Романівська сільська рада	726	Гнила Рудка
Різдвяни	Різдвянівська сільська рада	620	Серет
Сапова	Зарваницька сільська рада	168	Стрипа
Семенів	Підгайчицька сільська рада	545	Серет
Семиківці	Семиківська сільська рада	241	Стрипа
Соколів	Соколівська сільська рада	532	Стрипа
Сороцьке	Сороцька сільська рада	942	Сороцька
Соснів	Соснівська сільська рада	666	Стрипа
Стара Брикуля	Хмелівська сільська рада	442
Струсів	Струсівська сільська рада	1 501	Серет
Сущин	Сущинська сільська рада	516	Гнізна
Теребовля	Теребовлянська міська рада	15 400	Серет
Тютьків	Дарахівська сільська рада	557	Тюха
Хмелівка	Хмелівська сільська рада	586	Серет

Історія 

Територія Теребовлянського району заселена в епоху раннього палеоліту (100 тис. р. до Р. Х.). 6 ст. до Р. Х. виникли Поселення скіфів, венедів.

Від 10 ст. Теребовлянська земля належала до Київської Русі. На Любецькому з’їзді Теребовельське князівство відійшло до князя Василька Ростиславича; згодом престол належав до Галицько-Волинської держави. 1241 землі Теребовлянщини зазнали татаро-монгольського спустошення. Від 1349 — належали до Польщі; за реформою 1434 тут утворилося Теребовлянське староство. 1772 Теребовлянщина — в Австрійській імперії, 1809—1815 — під владою Росії. У листопаді 1918 тут утворено повіт Тернопільського воєводства ЗУНР (до липня 1919). Вересень 1920 — вересень 1939 належало до Польщі, до липня 1941 —УРСР, липень 1941 — липень 1944 — німецько-нацистська окупація.

На Теребовлянщині до 1939 діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар» та ін., ряд молодіжних т-в: «Сокіл», «Луг», «Пласт» та ін. У Повоєнні роки завершено адміністративне районування і колективізацію сільського господарства, які супроводжувалися каральними акціями.

Села району згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 154 та ін.

Населення

Національний склад населення

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., на території району проживають представники різних національностей. Більшість складають українці — 69482, що становить 98 % усього населення.Росіян в районі проживає 414 осіб. (0,6 %), поляків — 176 осіб (0,2 %). Представники інших національностей складають 1,2 %. Серед них є білоруси — 0,05 %, молдавани — 0,02 %, латиші, вірмени,узбеки тощо.

Такий склад населення сформувався під впливом політичних та соціально-економічних умов, що існували в певний період історичного розвитку краю і зазнавав у процесі формування постійних змін. За останнє десятиліття в районі постійно зростає частка українців.

Трудові ресурси

Теребовлянський район, як і вся Тернопільська область, належить до трудонадлишкових регіонів країни. На початку 2002 р. кількість населення у працездатному віці становила 35 299 осіб. У громадському виробництві, за офіційними даними, були задіяні лише 15 269 осіб. Таку велику різницю зумовили кілька чинників: інваліди в працездатному віці, безробітні, трудові мігранти, офіційно незареєстроване зайняте і незайняте населення, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

За останнє десятиріччя змінилася галузева структура зайнятості у бік зростання частки зайнятих у невиробничій сфері. Внаслідок економічної кризи багато промислових підприємств району працюють не на повну потужність або взагалі припинили свою діяльність. Відбувається скорочення робітників. Станом на 1 січня 2003 р. в районі статус безробітного мали 1375 осіб. Ще донедавна у сільськогосподарському виробництві працювали здебільшого пенсіонери. Зараз спостерігається процес «омолодження» трудових ресурсів, що працюють на землі. Внаслідок реформування форм власності на селі багато сільських жителів збільшили свої земельні наділи й обробляють їх, створюються фермерські господарства. У структурі зайнятих у суспільному виробництві частка людей з вищою освітою є найбільшою в установах освіти, охорони здоров’я, у сфері управління.

Транспорт

Автомобільні дороги району в кінці ХІХ — поч. ХХ ст. були в основному кам’яні. На початку ХХ ст. при їх будівництві почали застосувати щебеневе покриття, а також мостити бруківкою. Ширина таких доріг складала 4,5 м. Ці дороги використовувались до 60-х років ХХ ст. Саме тоді почалося переведення покриття в чорно-щебеневі та асфальтобетонні. Спочатку ця технологія була застосована до доріг І-ІІІ категорій. І лише на початку 80-х років була проведена реконструкція решти доріг.

В Теребовлянському районі розвинені автомобільний та залізничний види транспорту. Провідне місце займає автомобільний транспорт. Це пов’язано з тим, що він є найбільш маневровим і здійснює перевезення на невеликі відстані, тобто в межах свого краю. Автомобілі різних типів зосереджені у автотранспортних підприємствах (АТП).

Освіта

У Теребовлі знаходиться один із престижних культурно-освітніх закладів Тернопілля — Теребовлянське вище училище культури. Колектив училища здійснює велику творчу роботу, відроджують традиції і обряди Тернопільщини, підвищують свій професійний рівень, пропагують свої здобутки перед населенням Тернопільщини. Багато випускників продовжують славні традиції училища в своїх творчих колективах, на відомих сценах, у педагогічній роботі. Це Степан Савка — заслужений артист України, артист Укрконцерту; Анатолій Демчук — заслужений артист України, Віктор Павлік — заслужений артист України, естрадний співак; Любов Куб’юк — заслужена артистка України, артистка Київського театру ім. М. Занько­вецької; Михайло Король — викладач Київського національного університету культури та мистецтв та ін.

В районі діє 64 загальноосвітні школи, з них — 3 школи-інтернати (230 учнів). Разом у всіх школах району у 2002—2003 навчальному році нараховувалось 9960 учнів, яких навчали 1400 педагогів. Функціонує також гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов, у якій навчаються 314 учнів, профтехучилище.

Кількість учнів у школах зменшується. Причиною цього є зниження рівня народжуваності.

Важливу роль у справі освіти і виховання дітей відіграють Теребовлянський і Микулинецький центри позашкільної роботи дітей та юнацтва, районна СЮТ і ДЮСШ, музичні школи в Теребовлі, Микулинцях, Дарахові, Золотниках, Буданові.

В районі працює 48 дошкільних виховних закладів. Культура в районі представлена мережею бібліотек (68), клубів (39), будинків культури (30), музеїв (1) тощо.

У районі діє 16 любительських об’єднань і клубів за інтересами (з них 9 дитячих). Є 15 хореографічних, 117 вокально-хорових, 113 театральних, 23 оркестрових та інструментальних колективи.

Сьогодні у 68 бібліотеках району працює 104 бібліотекарі. Книжковий фонд у районі становить понад 660 тис. примірників. При багатьох бібліотеках працюють клуби за інтересами: «Господарочка», «Твоя майбутня професія» та ін.

Працює 129 спортивних секцій, є 28 спортивних залів, 35 футбольних полів, 2 стадіони.

Культура

У районі — 16 колективів художньої самодіяльності: Струсівська самодіяльна капела бандуристів «Кобзар», три народних та один зразковий аматорський колективи, три народних аматорських театри, народний ансамбль танцю «Любисток», ансамбль фольклорного танцю «Джерело» та ін.

Пам’ятки

Природно-заповідний фонд

Всього в Теребовлянському районі 32 території та об’єкти ПЗФ загальною площею 3806,42 га. Об’єкти природно-заповідного фонду Теребовлянського району:

• Семиківсько-Соснівський гідрологічний заказник — загальнодержавного значення
• Зарваницький ландшафтний парк
• Заказники місцевого значення:
  • Підгорянський, Романівський, Кобиловолоко-Благівщинський загальнозоологічний заказник
• Пам’ятки природи місцевого значення:
  • Дівоча гора, Налужанське джерело, Романівське джерело, Сущинські джерела, Сороцьке джерело, Осталецьке джерело, Болото «Скабор», Папірянська діброва, Теребовлянська дубина, Лошнівська бучина, Теребовлянська бучина, Теребовлянська сосна чорна,Микулинецькі буки, Буданівські буки, Довгівська липа, Кровінський горіх ведмежий,Струсівська сосна австрійська, Ясен однолистий плакучої форми, Група екзотів,Зеленчанська ділянка, Буданівські шафрани, Деренівська ділянка, На могилі, Степова ділянка «Заздрість», Буданівський резерват змій
• Ботанічний сад місцевого «Червона малина»
• Залишки старовинного парку в Млиниська

Пам’ятки архітектури

Докладніше: Пам’ятки архітектури Теребовлянського району

103 пам’ятки архітектури, 153 — історії і культури, 22 — археології: замки у Теребовлі (17 ст.),Микулинцях (16 ст.), селах Буданів (17 ст.), Долина (17 ст.), комплекс споруд монастиря кармелітів у Теребовлі (17 ст.), руїни Підгірянського Василіанського монастиря (16-17 ст.).

Пам’ятки архітектури: костели в м. Теребовля, смт. Микулинці, селах Лошнів, Струсів, Долина, Буданів, Млиниська, Підгайчики, , палаци в смт. Микулинці, селах Струсів, Підгайчики; церкви в кожному селі, в тому числі пам’ятки архітектури в м. Теребовля, селах Струсів, Долина, Підгайчики, Млиниська, Дарахів. Деренівка, Довге, Зарваниця; численні цвинтарі, пам’ятні хрести, козацькі і стрілецькі могили, зокрема в с. Семиківці, пам’ятники на честь скасування панщини в селах Дарахів, Ласківці, Бенева, Багатківці, Слобідка, пам’ятний знак «За тверезість» в с. Ласківці; будинок старого заїзного двору (корчми) XVII ст., переоформлений в сорокових роках ХІХ ст. на першу в околиці школу в с. Струсові; келії язичників і підземний рятувальний хід Струсів — Теребовля.

Дерев’яні храми