Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: rada.trc@tor.gov.ua
ГОЛОВНА
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ДІЯЛЬНІСТЬ
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

Козівський район


 

Козівськи́й райо́н — адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні1940. Площа — 694 км². Населення — 41,6 тис. осіб (2003), із них 99,9 % — українці.

Географія

Клімат помірно-теплий, воло­гий.

Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір’я, почленоване горбами, яра­ми і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають ріки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (при­тока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробіт­ку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні пло­щі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах рі­чок.

Корисні копалини — вапнякглинапісокторф (заплава річки Стрипа на північ від села Де­нисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

Адміністративний поділ

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Історія

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У пе­ріод Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруй­нували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

14-18 ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

  • від 1874 — товариство «Просвіта»,
  • від 1878 — Братство тверезості,
  • згодом товариства «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська бесіда», «Рідна школа».

Під час I світової війни містечка і чимало сіл Козівщини — зруйновані. Від 1930-их діяли підпільні групиОУН. 1940—1950-і -групи УПА.

До 1939 у краї функціонували чи­тальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз» . Козова та її околиці належали до Бере­жанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівнича промисловість, сільське господарство.

Транспорт

Нині довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Через його територію проходить вітка газопроводу «Дашава-Київ».

Промисловість

Найбільші підприємства Козівського району:

  • ТОВ «Козова-цукор»,
  • Козлівський спиртозавод,
  • ВАТ «Козлівський цегель­ний завод»,
  • структурний підрозділ львівської фірми «Агро» Козів. молокоперероб. підпр-во «Біо-продукт»,
  • виробничі цехи РайСТ, ВАТ «Ватра-Козова» та ін.

Сільське господарство

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

  • «Незалежність»,
  • «Теофіпільське»,
  • «Вікторівське»,
  • «Слава».

Освіта

У районі:

  • 42 ЗОШ,
  • 1 музична шко­ла,
  • 1 гімназізія,
  • 1 ДЮСШ;

Охорона здоров’я

48 медичних закладів, у тому числі 3 лікарні;

Культура

  • 10 Будинків культури,
  • 36 клубів,
  • 2 кіно­театри,
  • 43 бібліотеки;

Звання «народний» удостоєні: хор нар. пісні «Червона калина», хор. капела та хор Буд. куль­тури; хореогр. колективи «Юність», «Росинка»; дит. зразк. театр «Дивосвіт»; ансамбль нар. музики, духов. оркестр, оркестр нар. інструментів; кіностудія «Галичанка» у Козові; жін. вокал. ан­самбль «Горлиця» с. Криве; вокал.-інструм. ан­самбль с. Августівка; фольк.-етногр. ансамбль «Корса» с. Конюхи, Теофіпіл. зразк. духовий оркестр; жін. вокал. ансамбль смт Козлів; усі -дипломанти обл. та всеукр. конкурсів.

Релігія

1 діюча церква, а саме:

Список усіх дерев’яних церков

Назва селаПатрон церквирік побудови
Велика Плавуча церква святого Миколая 1750
Вимислівка святого Володимира 1990
Козівка Різдва Христового 1776
Конюхи Зіслання святого Духа 1607
Мала Плавуча святих Петра і Павла 1878
Хоростець св. Михайла 1918
Ценів св. Михаїла 1761 реставрана 1873 і 1972
Щепанів Пресвятої Богородиці 1638

Пам’ятники

Пам’ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Сло­бода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

Спорт

У районі діють 2 футбольні клуби — «Старт» і «Товтри», що виступають у першості області, 12 футбольних ко­манд.

Музеї

У с. Денисів є два держ. музеї: істор.-кра-єзн. (1967) та природи, також мемор. музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей нац.-визвол. б-би ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділ. 3-х банків, кредит. спілка «Самопоміч».

Персоналії

На Козівщині народилися:

  • науковці Б. і О. ЗаставецькіЄ. Качан, Л. Кіндрацька,
  • письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
  • літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Фе­дорів,
  • заслужений журналіст України Т. Савків,
  • худож­ники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
  • архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ’як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
  • артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
  • диригент, композитор Є. Корницький,
  • військовик М. Маринович,
  • діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
  • краєзнавці Й. Габ’як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували Ірина Вільде, О. Дучимінська, М. Мушинка, Ф. Ржегорж, Іван Франко та ін.

Бібліографія

Про район видані книги:

  • «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
  • «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
  • «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
  • «А Денисів село славне» (1997),
  • «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
  • «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
  • «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
  • «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
  • «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.

Пам’ятки природи

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.