Зборівський район

Збо́рівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця розташована на північному заходіТернопільській області. Утворений у січні 1940. Площа — 1,1 тис. км². Населення — 46,7 тис. осіб (2003); з них сільське — 36,5 тис. Від січня 1963 до 3борівського району прилучено 3аложцівський район (30 сіл) і західну територію колишнього Великоглибочецького району (26 сіл); у січні 1967 до Тернопільського району прилучено 9 населених пунктів Зборівського району.

Адміністративний поділ

Нині у районі — 90 населених пунктів (найбільше у Тернопільській області), з них:

• м. Зборів,
• смт Залізці
• 88 сіл.

Транспорт

Залізничні станції 3борів, Озерна, Цебрів, Курівці, Ярчівці.

Через район проліг автошлях Львів-Золочів-Зборів-Озерна-Тернопіль; довжина автомобільних шляхів — 450 км, у тому числі з твердим покриттям 350 км.

Географія

Місцевість р-ну лежить у межах Тернопільського плато Волинсько-Подільської височини, горбогір’яВороняків, частин Опілля та Подільських Товтрів.

Поверхня — плоскохвиляста рівнина з абсолютними висотами переважно 350—400 м, найвища відмітка — 424 м на пн.-сх. від с. Беримівці.

Корисні копалини

Поклади мергелів, вапняку, пісковику, глини, каменю.

Водойми

Осн. річки:

• Серет (242 км),
• Стрипа (147 км),
• Золота Липа — лівобережні притоки Дністра;

Започатковуються річки Восушка, Довжанка, Лопушанка;

На річках створено 24 ставки та 2 водосховища.

Ґрунти

Найпоширеніший тип грунтів — чорноземи опідзолені й темно-сірі опідзолені (85 % пл.), є також ясно-сірі лісові, чорноземи глибокі малогумусні та ін.

Рослинність

Ліси займають 11,4 тис. га (ростуть дуб, граб, ясен, береза, липа, тополя, сосна, ялина).

Клімат

Клімат помірно теплий, вологий; сніг лежить від грудня до березня, опадів випадає понад 650 мм на рік.

Сільське господарство

Основна галузь господарства — сільське (78,6 % земельного фонду), діють ПАП, фермерські, одноосібні господарства.

Вирощують пшеницю, ячмінь, гречку, цукрові буряки, картоплю та овочі.

Розвинуті м’ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво, рибництво.

Промисловість

Найбільші промислові підприємства:

• Залізцівський спиртозавод,
• СП «Добра вода»,
• українсько-в’єтнамське підприєство «Вес­на»,
• шкіргалантерейна фабрика,
• з-д продтоварів,
• ПП «Весна»,
• ВАТ «Агропромтехніка» та ін.

Соціальна сфера

У районі — 67 ЗОШ, гімназія, технікум ТДТУ, 3 музичні школи, 20 Будинків культури, 62 клуби, 75 бібліотек, музей Р. Купчинського.

Історія

На теренах району відбулося чимало історичних подій, у тому числі Зборівська битва, укла­денийЗборівський договір, битви часів 1-ї та 2-ї світ. воєн.

Від кінця 19 ст. до 1939 діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Відродження» (Брат­ство тверезості), «Луг», «Союз українок», «Сіль­ський господар» та ін.

Пам’ятки

Архітектурні

Збереглися пам’ятки історії, архітектури, зокрема:

• замо­чок у с. Жабиня (1636; нині церква Воскре­сіння Господнього),
• руїни замків в смт Залізці, с. Оліїв,
• старі дерев’яні церкви у Бзовиці, Годові, Данилівцях, Підгайчиках,
• пам’ятники, «фігури», меморіальні комплекси у тому числі чехословацьким легіонерам у с. Калинівка (1927, реставр. 1997).

Список усіх дерев’яних церков

Природні

Пам’ятки природи:

• Серетський гідрологічний заказник
• Мильно-Бліхівський зоологічний заказник
• Залозецьке джерело.

Археологічні знахідки

На даний час на території району відомо 149 археологічних пам’яток. Серед них – 9 городищ (6 давньоруських, залишки міських укріплень Зборова та Озерної ХVІІ століття, 1 недатоване), 129 поселень та стоянок (в тому числі – 35 багатошарових, тобто тих, які налічують дві і більше культури), 11 поховальних пам’яток (2 могильники, 4 курганні могильники, 4 окремі кургани та одне окреме поховання). Різні епохи представлені нерівномірно. Середній палеоліт (150-35 тис. років тому). На території Зборівського району на сьогодні відомо 6 стоянок середнього палеоліту – 2 поблизу с. Глядки та 1 – Іванківці та 3 –Малашівці. Пізній палеоліт (35-11 тис. років тому). На даний час на Зборівщині відомо 24 пам’ятки цього періоду. Майже всі вони виявлені на берегах р. Серет. Мезоліт (кінець ІХ-VI тис. до н. е.). На сьогодні на території Зборівського району відомо 4 мезолітичні стоянки – Глядки ІІ, Ренів І, Мильно XIV та Бліх ІІ. Енеоліт. В цю епоху, коли основу економіки становило мотичне землеробство, очевидно важкі зборівські ґрунти виявились не під силу тодішній протоцивілізації – трипільській культурі (IV – кінець Ш тис. до н. е.). Незважаючи на те, що її поселення добре фіксуються наявністю глиняних площадок жител та яскраво вираженим керамічним комплексом, на Зборівщині в її східній частині відомо лише дві пам’ятки трипільської культури – одна поблизу с. Цебрів та одна поблизу с. Іванківці. Бронзовий вік (кінець ІІІ – кінець ІІ тис. до н. е.).Середній та пізній етап бронзового віку представлений лише 3-а поселеннями комарівської культури (Загір’я ІІ, Мильно V та Мильно ХІV, Мильно ХV) та 1 поселенням культури Ноа (Мильно ІХ). Чотири пам’ятки, що знаходяться на території с. Мильно, відкриті В. Ільчишиним, М. Горішнім та М. Бігусом в 2006 році.Крім згаданих пам’яток є ще 5 поселень, які дослідники, що їх відкрили, відносять до бронзового віку, але точної культурної приналежності не вказують. Ранній залізний вік (ХІ ст. до н. е. – IV ст. н. е.). Передскіфський період.Тут на даний час відомо 4 поселення голіградської культури (Гарбузів І, Озерна І, Мильно І та VII) та 11 поселень висоцької культури (Бліх І, ІІ, Мильно І, II, V, VI, VIII, XII-XIV, XVIII).Територія нашого району також стала контактною зоною обох груп скіфського часу.Скіфський період. Виявлені на сьогодні пам’ятки західноподільської групи (4 поселення в околицях сіл Манаїва та Гарбузова) знаходяться у верхів’ях р. Правий Серет, а 5 відомих поселення, які можна віднести до черепинсько-лагодівської групи, виявлені поблизу сіл Перепельники, Озерна, Загір’я, Мильно.Латенський період. На Зборівщині на сьогодні відомо 4 пам’ятки пшеворської культури – три поселення поблизу с. Мильно та відоме ще з 1920-х років поховання пшеворського воїна, виявлене біля с. Перепельники. Тут була знайдена залізна зброя, зокрема шолом та зігнутий меч (одним із обрядів “пшеворців” було класти в могилу погнуті мечі). Римський період. Під сильним впливом Римської імперії в кінці ІІ століття н. е. на території України починає формуватися поліетнічна черняхівська культура, яка проіснувала аж до початку V століття. У її творенні брали участь і слов’янські племена, і сармати, але каталізатором стали готи, які в ІІІ столітті прийшли на територію України з південного узбережжя Балтійського моря та створили протодержавне утворення. 22 поселення цієї культури виявлено по всій території району. Раннє середньовіччя. Дану епоху можна умовно поділити на слов’янський та давньоруський періоди. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині представлені двома культурами, які послідовно змінюють одна одну – празькою (V – VІІ ст.) культурою та культурою Лука-Райковецька (кінець VІІ – ІХ ст.). Проте цей період нашої історії на Зборівщині на даний час вивчений дуже погано. Пам’яток празької культури (її залишили склавини), на жаль, на території Зборівського району поки-що не виявлено. Культура Лука-Райковецька представлена 3-ма пам’ятками – Малашівці ІІІ, Мильно І, Гарбузів І. Однією з найкраще представлених археологічних культур на території нашого району є давньоруська культура. Сюди належать пам’ятки, що датуються періодом існування Київської Русі. На сьогодні на Зборівщині відомо 76 давньоруських пам’яток – 6 городищ, 67 поселень, 3 могильники. Вони виявлені практично по всій території нашого району, що свідчить про доволі густе заселення нашого краю за княжих часів.