Гусятинський район

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940.

Площа — 1 тис. км². Населення — 64,7 тис. осіб (2008).

Адміністративний поділ

У районі:

• 2 міста (Копичинці та Хоростків),
• 2 смт (Гримайлів і Гусятин) та 60 сіл.

Географія

Територія району розташована на Подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська ви­сочина (абсолютна висота 300—400 м), поверхня плато розчленована долинами лівих приток річкиДністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).

Ліси зай­мають 16,69 тис. га.

Є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію, гальки.

Клімат помірно-континентальний, ґрунтово-кліматичні умови спри­ятливі для сільського господарства.

Історія

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

В кінці 10 століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, зго­дом —Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі. 1594—1596населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка. 1772—1918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 1921—1939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця 19 століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ»,«Сокіл», «Пласт», «Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювалиУСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяль­ність підпільні групи ОУН. 1940-ві — початок 1950-их ак­тивно діяли групи УПА.

В радянський період сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

Населення

Нині на промислових підприємтсвах працюють 1736 осіб, у сілському господарстві — 4447 осіб.

Соціальна сфера

Діють:

• Гусятинський коледж ТДТУ,
• 49 ЗОШ,
• школа-дитсадок,
• музичні школи,
• 65 клубних установ, серед них один — РБК, три — МБК,
• 3 міськ. клуби,
• 2 сільських Будинки культури,
• 37 сільських клубів,
• 9 музеїв та музейних кімнат (у тому числі 2 державних — Гусятинський краєзнавчий таКопичинський музей театрального мистицтва),
• райлікарня.

Релігія

Зареєст­ровано 104 релігійних громади:

• 60 — УГКЦ,
• 14 — УПЦ КП,
• 13 — УАПЦ,
• 11 — РКЦ,
• 5 — ХВЄ,
• 1 — АСД.

Архітектурні пам’ятки

Архітектурні пам’ятки, меморіали і пам’ятники видатним діячам:

• Онуфріївська церква (16 ст.),
• костьол Бернардинів (1610),
• синагога (17 ст.),
• руїни замку (початок 19 століття) у Гусятині,
• церква Воздвиження Чес­ного Хреста (1630) у місті Копичинці,
• церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
• замок (17 ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
• синагога, руїни зам­ку (19 ст.) й пам’ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
• церква святого Димитрія (1648) і пам’ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев’яних церков:

7 чудес

Копичинецький музей театрального мистецтва, Личковецьке замчище, пам’ятник поміщику Заборовському,водяний млин у селі Трибухівцях, Меморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та Тудорові, Сидорівський замок, храми Гусятина: Синагога, Онуфріївська церква та костел Бернардинів, храм Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях^[1].

Персоналії

На Гусятинщині народилися:

• письменники М. Капій, Б. Лепкий, Д. Лукіянович, М. Тарновський, О. Шпитко,
• фізик І. Пулюй,
• мовозна­вець В. Сімович,
• актор і режисер Г. Гладій,
• вчений-біолог О. Пилипчук,
• театрознавець і літера­турознавець Р. Пилипчук,
• композитор, диригент і музичний діяч Д. Січинський,
• поет-пісняр С. Галябарда,
• літератори І. Бандурка, М. Валевська, В. Швак,
• правник І. Борисикевич,
• етнографи Г. Біґеляйзен, Г. Галька, М. Ломацький,
• громадсько-політичні діячі В. Мудрий і В. Темницький,
• громадські діячі Г., М. і П. Байраки, В. Федорович та інші.

Пам’ятки природи

На території району проліг Товтровий кряж (гори Медо­бори) — геологічна пам’ятка природи державного зна­чення. Є пам’ятки садово-паркового мист-ва: державного значення — Хоростківський дендропарк і місцевого значення — Гримайлівський парк та ін.

Ботанічні пам’ятки — Глібівський бук пурпуролистий та ін.

7 чудес

Франкові скелі, озера Вікнини, Хоростківський дендропарк, Гора Богит з капищем та Збруцьким ідолом,Гримайлівський старовинний парк, Гусятинські мінеральні води, вертикальна печера «Перлина»^[1].

Археологічні пам’ятки

На території Гусятинського району знай­дено близько 80 археологічних пам’яток, серед них селища, городища, курганні та грунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківці у річці Збруч знайдений Збруць­кий ідол, згодом у с. Городниця — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення три­пільської культури, поховання доби міді, розко­пано кілька курганів ранньоскіфських часів (7-6 ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури куляс­тих амфор.

На околицях сіл Калагарівка й Кру-тилів знайдено римський скляний посуд і бронзові прик­раси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.