Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: ternopil.rada@gmail.com
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

Гусятинський район


 

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940.

Площа — 1 тис. км². Населення — 64,7 тис. осіб (2008).

Адміністративний поділ

У районі:

Географія

Територія району розташована на Подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська ви­сочина (абсолютна висота 300—400 м), поверхня плато розчленована долинами лівих приток річкиДністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).

Ліси зай­мають 16,69 тис. га.

Є поклади глиникварцових пісківкрейдимергелюгравіюгальки.

Клімат помірно-континентальний, ґрунтово-кліматичні умови спри­ятливі для сільського господарства.

Історія

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

В кінці 10 століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, зго­дом —Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі15941596населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка17721918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР19211939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця 19 століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта»«Сільський господар»«Січ»,«Сокіл»«Пласт»«Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювалиУСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяль­ність підпільні групи ОУН1940-ві — початок 1950-их ак­тивно діяли групи УПА.

В радянський період сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

Населення

Нині на промислових підприємтсвах працюють 1736 осіб, у сілському господарстві — 4447 осіб.

Соціальна сфера

Діють:

Релігія

Зареєст­ровано 104 релігійних громади:

Архітектурні пам’ятки

Архітектурні пам’ятки, меморіали і пам’ятники видатним діячам:

  • Онуфріївська церква (16 ст.),
  • костьол Бернардинів (1610),
  • синагога (17 ст.),
  • руїни замку (початок 19 століття) у Гусятині,
  • церква Воздвиження Чес­ного Хреста (1630) у місті Копичинці,
  • церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
  • замок (17 ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
  • синагога, руїни зам­ку (19 ст.) й пам’ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
  • церква святого Димитрія (1648) і пам’ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев’яних церков:

Назва населеного пунктуПатрон церквиРік побудови
Копичинці Воздвиженська церква з дзвіницею 1630
Верхівці Різдва Христового 1888
Волиця святої Анни та дзвіниця 1750
Козина святої Параскеви 1800
Майдан Пресвятої Трійці 1927, перевезена зі с. Скородинці, ниніЧортківського району

7 чудес

Копичинецький музей театрального мистецтваЛичковецьке замчищепам’ятник поміщику Заборовському,водяний млин у селі ТрибухівцяхМеморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та ТудоровіСидорівський замок, храми Гусятина: СинагогаОнуфріївська церква та костел Бернардинівхрам Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[1].

Персоналії

На Гусятинщині народилися:

  • письменники М. Капій, Б. Лепкий, Д. Лукіянович, М. Тарновський, О. Шпитко,
  • фізик І. Пулюй,
  • мовозна­вець В. Сімович,
  • актор і режисер Г. Гладій,
  • вчений-біолог О. Пилипчук,
  • театрознавець і літера­турознавець Р. Пилипчук,
  • композитор, диригент і музичний діяч Д. Січинський,
  • поет-пісняр С. Галябарда,
  • літератори І. Бандурка, М. Валевська, В. Швак,
  • правник І. Борисикевич,
  • етнографи Г. Біґеляйзен, Г. Галька, М. Ломацький,
  • громадсько-політичні діячі В. Мудрий і В. Темницький,
  • громадські діячі Г., М. і П. Байраки, В. Федорович та інші.

Пам’ятки природи

На території району проліг Товтровий кряж (гори Медо­бори) — геологічна пам’ятка природи державного зна­чення. Є пам’ятки садово-паркового мист-ва: державного значення — Хоростківський дендропарк і місцевого значення — Гримайлівський парк та ін.

Ботанічні пам’ятки — Глібівський бук пурпуролистий та ін.

7 чудес

Франкові скеліозера ВікниниХоростківський дендропаркГора Богит з капищем та Збруцьким ідолом,Гримайлівський старовинний паркГусятинські мінеральні води, вертикальна печера «Перлина»[1].

Археологічні пам’ятки

На території Гусятинського району знай­дено близько 80 археологічних пам’яток, серед них селища, городища, курганні та грунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківці у річці Збруч знайдений Збруць­кий ідол, згодом у с. Городниця — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення три­пільської культури, поховання доби міді, розко­пано кілька курганів ранньоскіфських часів (7-6 ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури куляс­тих амфор.

На околицях сіл Калагарівка й Кру-тилів знайдено римський скляний посуд і бронзові прик­раси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.