Бережанський район

Бережа́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на заході Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 660 км². Населення — 44,6 тисяч осіб (2003), з них 96 % — українці, проживають також росіяни, білоруси, поляки, євреї, татари.

Географія

Територія району — в межах Подільського горбогір’я (максимальна висота — 443 м), поверхня якого розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Золота Липа та Коропець, на яких знаходяться 17 ставків і Бережанське водо­сховище). Ліси займають 22,3 тис. га.

Корисні копалини

Є поклади глини, вапняків, кварцових пісків, торфу, значні запаси каменю.

Ґрунти — опідзолені чорноземи, темно-сірі опідзолені та ясно-сірі лісові.

Історія

Територія Бережанського району була заселена ще в добу пізнього палоліту (38 тис.р. до н. е.). В кінці 10 ст. увійшла до Київської русі, потім — до Галицько-Волинської держави 14-18 ст. Бережанщина перебувала під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії. Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 1919-39 — знову до Польщі, від вересня 1939- до УРСР.

Від кінця 19ст. до 1939 на Бережанщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Учительська громада», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська бесіда», «Рідна школа». В Першу світову війну на території краю тривали жорстокі бої між австрійською і російською арміями, чимало сіл було зруйновано. В 30-х роках на території району діяли підпільні групи ОУН.

В 1940-х і на початку 1950-х на Бережанщині активно діяли групи УПА. В серпні 1943 поблизу Бережан відбувся Великий (3-й Надзвичайний) Збір ОУН. 22 липня 1944 року Бережанщина була відвойована радянськими військами.

У кінці 40-х р. на початку 50-х років всі зусилля райкому партії і райвиконкому були спрямовані на заснування в селах колгоспів. У колективних господарствах були мізерні заробітки. За тяжку працю жінка за рік одержувала лише до 250 кг зерна. Справжнім лихом для селян була «державна позика».

Після 1953 р. в м. Бережанах почався період активної розбудови нових промислових підприємств. У 1954році організовано автопарк. В 1958 році відбудовано приміщення залізничної станції До кінця 50-х років в Бережанському районі завершено радіофікацію та електрифікацію сіл. Істотні зміни відбулися в галузі освіти, медицини, культури.

Але не зважаючи на суттєві позитивні зміни у післявоєнний період на території Бережанщина мали місце негативні моменти, пов’язані з характером радянської системи. Тридцяті роки, що минули з 1960 по 1990 рік були часом відносної стабільності, періодом росту економіки, інтенсивного будівництва в м. Бережанах і селах району, «товарних дефіцитів», епохою Горбачовської «перебудови» і бурхливого розвитку демократії, що закінчилася стрімким злетом національного, політичного і культурного відродження, здобуттям незалежності України в 1991 році. 1 грудня 1991 р. Бережанщина на 99.1 % від кількості усіх голосуючих, на референдумі сказала «ТАК» незалежності України.

Адміністративний поділ

У районі:

• 1 місто районного підпорядкування (Бережани)
• 56 сіл.

Промисловість

Нині в районі працюють 14 промислових підприємств, у тому числі:

• ВАТ «Бережанський склозавод»
• «Підвисоцький завод будматеріалів»
• Бережанський цегельний завод «Керамік»
• Рогачинський завод скловиробів ТОВ «Декор» та інші.

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізовано на вирощувуння зернових і технічних (зокрема цукрових буряків) культур, виробництві продукції тваринництва.

Соціальна сфера

Діють:

• Бережанський агротехнічний інститут
• 45 загальноосвітніх шкіл
• школа-дитсадок
• спецшкола-інтернат
• Будинок творчості школярів
• дитяча художня та музична школи
• райлікарня
• 2 поліклініки
• міжрайонна тубдиспансер
• дитячий пульмонологічний санаторій
• 3 амбулаторії
• діль­нична лікарня
• 33 ФАП
• 8 Будинків культури
• 35 клубів
• 43 бібліотеки
• 7 музеїв.

Традиції хорового мистецтва розвивають Бережанська народна хорова капела «Боян», народний аматорський хор «Просвіта», аматорський жіночий камерний хор музичної школи.

Спорт

Діють футбольні клуби «Сокіл» та «Нива», туристичний клуб «Ходак».

Релігія

Зареєстровано 77 релігійних громад:

• 44 — УГКЦ,
• 11 — УАПЦ,
• 7 — УПЦ КП,
• 11 — РКЦ,
• 3 — ЄХБ,
• 1 — Свідків Єгови.

Пам’ятки та пам’ятники

Архітектурні пам’ятки, меморіали та пам’ятники видатним діячам у Бережанах, палац Потоцьких (1816) у с. Рай, монастир оо. Василіян (1760) с. Краснопуща.

У Державний реєстр пам’яток України всього внесено 75 архітектурних пам’яток у Бережанах та Бережанському районі.

Дерев’яні церкви

Пам’ятки природи

На території району:

• Голицький ботаніко-ентомологічний заказник,
• Раївський парк (1750)
• заказник «Лисоня» разом з історико-меморіальним комплексом (1994)
• дуб Б. Хмельницького (700 р.)
• дуб «Богатир» (400 р.)
• дуб Велетень
• Бережанська, Куропатницька, Нараївська, Урманська бучини
• відслонення гірських порід у нижній течії річки Золота Липа тощо.